Лідери Європейського Союзу схвалили рекомендацію Єврокомісії про відкриття переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС. Про це увечері 14 грудня за результатами першого дня саміту ЄС повідомив голова Євроради Шарль Мішель. Попереду ще два етапи: ухвалення майбутнього переговорного мандату між Комісією та країнами-кандидатами, а потім скликання міжурядової конференції. Очікується, що це відбудеться не раніше березня.
Єврокомісія вже розпочинає підготовку технічних аспектів переговорів з Україною про членство. Їх можуть затвердити на наступному саміті ЄС, що планується навесні 2024 року.
«Безумовно, це історичне рішення для України. Воно засвідчує ще менше причин Путіну продовжувати війну. Було би добре, щоб наступного року «зелене світло» щодо вступу до НАТО Україна отримала й на Вашингтонському саміті, – пояснює Тижню експерт-міжнародник Олександр Хара. – Бажання наблизитися до ЄС та сповідувати європейські цінності українське суспільство засвідчило ще у часи Євромайдану. Але лише широкомасштабне вторгнення Росії змінило сприйняття України у світі – наша країна має бути членом західних клубів. Україна – європейська держава, прихильністю якої варто заручитися. Європі не вигідно, щоб вона залишалася у сірій зоні чи, не дай Боже, була з Росією».
Рішення ЄС про початок переговорів щодо вступу України до складу Союзу стало поштовхом до справжньої євроінтеграції. Адже раніше наша країна залишалася так би мовити «у передпокої». Нині ЄС перейшов до рішучих дій. Та ж Туреччина десятки років залишається кандидатом на вступ до ЄС, але про початок переговорів рішення досі не ухвалене. Україна рухається вперед не до порівняння швидко.
«Подальший розвиток подій залежатиме не тільки від того, наскільки швидко Україна виконуватиме рекомендації ЄС, а й від політичної ситуації в країнах-членах Союзу. Однозначно та ж Угорщина й далі буде висувати необґрунтовані претензії. Звісно будуть й обґрунтовані, адже країни мусять захищати власні інтереси. Скоріше за все, матимемо питання з Польщею, бо наші економіки схожі за структурою. Це передовсім сільське господарство – на прикладі зерна вже бачили, що деякі рішення можуть бути політизовані», – каже Олександр Хара.
Водночас прем’єр-міністру Угорщини вдалося загальмувати рішення щодо довгострокової програми бюджетної допомоги Україні обсягом 50 мільярдів євро від ЄС. Він заявив, що підтримає новий пакет допомоги ЄС для України виключно після того, як Угорщині виплатять заморожені кошти, пише Bloomberg. Напередодні Єврокомісія уже розблокувала 10 мільярдів євро із фондів ЄС, призначених для Будапешта. Гроші були заморожені через проблеми з дотриманням правових стандартів у країні.
«Цілі угорського політичного режиму співпадають з путінськими. Крім того, Орбан озвучив побоювання, що дотації Україні будуть занадто великими. Це означатиме зменшення допомоги для інших країн. Щодо України маємо обґрунтовані побоювання щодо політичної системи. Ми демократія, але, на жаль, недосконала.
Є питання до верховенства права, наша ахіллесова п’ята – судова система, вона корумпована та неефективна. Це може становити певні ризики для ЄС.
Але з іншого боку до тієї ж Угорщини також є претензії стосовно верховенства права, свободи слова, громадських організацій. Тобто країна-член ЄС, яка сама ж формально відкотилася до радянських часів, висуває претензії Україні. Тому питання залишаються».
Переговори щодо кандидатства України до ЄС та НАТО виявили, що механізми функціонування великих міжнародних структур потребують оновлення. Адже вирішення питань на користь України потенційно можуть блокуватися чи то Угорщиною, чи то Словаччиною, або іншими урядами, що потрапляють під вплив Кремля.
«Орбану хотілось би перемогти найперше не Україну, а Європейський союз. Тому він власне і заблокував виділення грошей Україні. Треба розуміти, що ці кошти ми все одно отримаємо. Але процедура буде трохи іншою – в рамках ЄС, але на двосторонньому рівні з країнами-членами Союзу. Європейці розглядали цей варіант, але звісно не хотіли показувати, що рішення ЄС можуть блокуватися і не працювати через одну людину. Вони прагнули довести, що все узгоджують колективно. Не вийшло. Але в Європі розуміють, що підтримка України важлива не тільки для України. Ми стримуємо ворога на своїй території, життями українських воїнів. То й же німецький уряд збільшив до 8 мільярдів євро безпекову допомогу Україні. Вона тим паче потрібна, коли затримується американське фінансування (Конгрес США схвалив фінансування федерального уряду, але не включив до нього допомогу Україні на 61,4 мільярда доларів та Ізраїлю на 14,3 мільярда доларів, яку запросив президент Джо Байден. Тому Сенат вирішив не йти на канікули та продовжити переговори з республіканцями – Ред.)»
Не треба забувати про Молдову та Грузію. Якщо ці країни у майбутньому не стануть частиною європейського воєнного простору, Росія скерує на них свою агресію. Навіть якщо нинішній уряд у Грузії не зовсім відображає цінності Євросоюзу, вчорашнє рішення є важливим жестом у бік грузинського суспільства.
«Пам’ятаю як на початку 2000-х років угорські консули роздавали на території України свої паспорти, вели фактично підривну шпигунську діяльність. Тоді, на жаль, не було жорстокої відповіді від нас.
Треба працювати з політичними елітами. Та ж Угорщина – дружня країна. Люди допомагають та підтримують українців у великій війні. Але фактично їхній уряд – це троянській кінь Росії та Китаю.
Наші політичні сили мають працювати з угорцями в інформаційному плані, щоб вони розуміли, що Орбан веде країну не в той бік. Тоді на наступних виборах змогли обрати проєвропейського лідера», – наголосив Олександр Хара.