Більшість українців (59%) негативно ставляться до рішення Конституційного Суду України щодо скасування електронного декларування та системи доступу до інформації про активи та доходи чиновників. Про це свідчать результати дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" 2-3 листопада.
Згідно з даними дослідження, 39% опитаних добре інформовані про рішення Конституційного Суду, 36% – щось чули про це, 25% – вперше чують. Найбільш обізнані люди старшого віку і жителі столиці.
Так, лише 11% опитаних позитивно ставляться до рішення КС, 25% – нейтрально, при цьому більшість (59%) – негативно. Зазначається, що при цьому серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення, негатив до нього становить 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного Суду ставляться люди старшого віку, жителі Києва, західної та центральної України, прихильники "Європейської солідарності", "Голосу" та партії "Сила і честь".
Окрім того, більшість опитаних (60%) не довіряють Конституційному Суду. Зокрема, серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення про скасування електронного декларування для чиновників, недовіра до інституту становить майже 80%. Найбільше не довіряють прихильники "Євросолідарності", "Голосу", "Батьківщини", "Партії Шарія", "Сили і честі" та "Слуги народу".
Майже 60% опитаних підтримують законопроект президента Володимира Зеленського, який пропонує припинити повноваження чинного складу КС, 27% – не підтримують, 16% – не визначились.
За даними результатів опитування, оцінюючи зміни у сфері боротьби з корупцією протягом останнього року, 47% опитаних не побачили зрушень, 34% – вважають, що ситуація погіршилася, 14% – побачили позитивні зміни. Індекс змін у сфері боротьби з корупцією значно вищий, ніж у 2018 році, але дещо погіршився порівняно з 2019 роком.
55% опитаних також негативно ставляться до можливого скасування "безвізу" з Європейським Союзом, 11% – позитивно і 31% – нейтрально. Найбільш негативно ставляться до можливого скасування "безвізу" молодь, жителі столиці та заходу, прихильники "Євросолідарності", ВО "Свобода", "Голосу" і партії "Слуга народу".
Опитування проводилося методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старше у всіх областях, окрім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю й типом поселення. Вибіркова сукупність: 2 тис. респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше ніж 2,2%
Нагадаємо, 27 жовтня КСУ визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиві дані в деклараціях та скасував низку повноважень НАЗК. Внаслідок цього рішення НАЗК закрило реєстр е-декларацій. Також, тепер неможливо призначити обраних осіб на посади в органах місцевого самоврядування після місцевих виборів – оскільки НАЗК не може провести необхідної спеціальної перевірки.
29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їхньої спецперевірки.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, згідно з яким припиняються повноваження складу КСУ. Голова Конституційного суду Олександр Тупицький заявив, що у президентському законопроєкті є ознаки конституційного перевороту в Україні. Крім того, КСУ зазначив, що підтримує введення відповідальності за недостовірне декларування, однак антикорупційне законодавство має чітко визначати коло суб'єктів злочину.
Своєю чергою, Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики 3 листопада підтримав законопроєкт №4304 про відновлення електронного декларування у первісному вигляді. Автор документа – спікер парламенту Дмитро Разумков. Водночас законопроєкт президента Володимира Зеленського комітет не розглядав.