Опитування німецьких політиків і журналістів: більшість німецького суспільства усвідомила, що помилялася щодо Росії

Пропонуємо вашій увазі пʼять поглядів на цю тему від депутатів Бундестагу й журналістів.

Родеріх Кізеветтер, депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу, полковник Бундесверу у відставці:

Світогляд німецького суспільства сформувався трьома «життєвими неправдами»: 1) ми оточені друзями й партнерами і можемо подбати про нашу соціальну згуртованість; 2) наша економічна стабільність і конкурентоспроможність підживлюються дешевою безпекою завдяки захисту НАТО, дешевою енергією з Росії та дешевими ланцюжками вартості з Китаєм; 3) усе це було упаковано в наратив про «зміни через торгівлю» (Wandel durch Handel — з нім. зміни через торгівлю, політика, яку розпочав німецький уряд за канцлера Віллі Брандта і яка була частиною так званої німецької східної політики (Ostpolitik). Вона передбачала налагодження звʼязків і політичні й ціннісні зміни в НДР та країнах Східного блоку, а далі Росії через нарощування обсягів торгівлі. — Ред.). Окрім того, певній частині суспільства Німеччини притаманні глибоко вкорінений і давній романтизм (наївність) і дружелюбність до Росії. Хоч війна проти України розпочалася ще 2014 року, Німеччина відреагувала на неї лише 24 лютого 2022 року. Через кілька днів після початку агресивної повномасштабної війни проти України німецький уряд натякнув на подолання цих життєвих неправд у так званій Zeitenwende-промові (Zeitenwende — з нім. зміна часів. — Ред.). Однак канцлер не зумів усвідомити цю зміну часів, а отже, цього не змогла зробити й частина суспільства.

А втім, більшість німецького суспільства зрозуміла, з якою терористичною державою ми маємо справу, і тепер налаштована набагато критичніше. Чимало колишніх симпатиків Росії пережили справжній ментальний переворот і зараз критикують самі себе. Однак украй важливо, щоб політична комунікація нарешті відбулася з боку усього федерального уряду (міністр закордонних справ і міністр оборони вже роблять це), щоб та частина населення, яка ще не завершила цього ментального повороту, отримала чітку орієнтацію. Для багатьох зберігається міф про «добру» й непереможну російську армію, особливо в регіонах колишньої НДР, які вже досить скептично ставляться до Америки й цілком скептично ставляться до державних і демократичних структур.

Отже, ми маємо три різні частини суспільства. Ті, хто завжди скептично ставилися до Росії і були стурбовані, коли вона стала терористичною державою під керівництвом Путіна, тепер утвердилися у своїй думці. Ті, хто раніше були дещо наївними, після 24 лютого остаточно змінили своє ставлення й мислення. І ті, хто й досі залишаються вірними друзями терористичної держави й чіпляються за міф. Вони вірять у непереможну Росію і хочуть об’єднатися з нею як з нібито «найкращою» позицією. Декого з них також можна вважати 5-ю колоною. Хтось із них ніколи не буде відкритим до змін у своєму ставленні до Росії, тому що російська пропаганда й дезінформація, на жаль, потрапляє на особливо родючий ґрунт у Німеччині.

Марі-Аґнес Штрак-Ціммерманн, депутатка Бундестагу від Вільної демократичної партії, голова комітету з питань оборони:

Як я можу оцінити, дуже багато громадян вражені цим (війною. — Ред.), а також сумніваються у власних переконаннях, які вони мали усе життя, зокрема, що тривалий мир у свободі з Росією можливий і що торгівля, яку ми вели в Росії, також може бути для цього корисною. Для багатьох агресивна війна Росії проти України стала гірким пробудженням. Однак і далі є люди, які серйозно вірять, що вони можуть керувати діалогом з Путіним, щоб досягти тривалого миру.

Антон Гофрайтер, депутат Бундестагу від партії «Зелені», біолог:

Найпізніше від 24 лютого 2022 року більшість громадян Німеччини усвідомила, що Росія під керівництвом Владіміра Путіна перетворилася на криваву диктатуру. Занадто довго попередження не помічали й ігнорували. Повномасштабне вторгнення поклало край поширеній практиці видавати бажане за дійсне.

Кароліне Турцер, журналістка, керівниця відділу зовнішньої політики щоденної німецької газети «Welt»:

Відколи почалася війна в Україні багато німців зрозуміли, що концепція «Wandel durch Handel» (з нім. зміни через торгівлю. — Ред.), тобто експорту таких цінностей, як демократія і лібералізм, через економічну співпрацю, не працює. Багато хто зрозумів, що для запобігання війні треба переозброїтися, щоб стримувати непередбачуваних супротивників, до яких тепер, очевидно, належить і Росія. Вторгнення в Україну стало для них тривожним дзвінком. За часів канцлерки Анґели Меркель вони жили в упевненості, що мир і безпека в Європі гарантовані. Це було помилкове переконання.

Ріхард Герцінґер, німецький публіцист:

Досі незрозуміло, як глибоко німецьке суспільство змінило сприйняття світу. Опитування підтверджують, що переважна більшість виступає за збільшення постачання зброї в Україну й озброєння Бундесверу. Однак найважливіше для більшості німців — за жодних обставин не стати «партією війни». Зовсім мало людей у Німеччині усвідомило, що путінська Росія вважає війну на знищення проти України лише першою битвою у своїй великій війні проти всього західного світу.

Про те, що повною мірою ця загроза ще не проникла у свідомість німецького суспільства, свідчать нинішні загальнонаціональні масові демонстрації на захист демократії проти ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD, АдН). Зазвичай не згадують, що ця партія є інструментом російської гібридної війни, спрямованої на дестабілізацію ліберальних демократій.

Утім, це стосується і партії «Ліві», особливо новоствореного ліво-правого «альянсу», що зосередився навколо кремлівської пропагандистки Сари Ваґенкнехт. Однак, на відміну від АдН, ці групи більшість німецької політичної та медійної громадськості не сприймає як загрозу демократії. Майже 30 % виборців мають намір голосувати за прокремлівські партії на наступних парламентських виборах. Це наче тривожний дзвінок свідчить про те, наскільки крихким є опір німецького суспільства агресивним автократіям.