"Ці закони не скасовані з техніко-юридичних проблем, на які мало хто звернув увагу. Я закликаю народних депутатів виправити цю помилку", – сказав Пинзеник.
Він зауважив, що попри голосування про відміну низки законів, деякі статті, яких в законах не було до 16 січня, все рівно залишились в документах.
Зокрема, за словами Пинзеника, до 16 січня в тексті Кримінального Кодексу не було статті щодо наклепу. "Якщо ви відкриєте цю статтю, то ви побачите, що вона, попри скасування закону, є в тексті Кодексу", – наголосив ударівець.
Він також додав, що це стосується і низки інших законів.
Пинзеник зауважив, що це відбулося через неправильну процедуру зміни законів.
"Ми скасували факт зміни законів, але на скасували самі зміни до законів. Треба ухвалити рішення, згідно з яким законодавчі акти, до яких вносилися зміни, які визнані такими, що втратили чинність, діють у редакції, що існувала до 16 січня. Або необхідно ухвалити "дзеркальні" закони", – сказав ударівець.
Як повідомлялось, більшість норм скандальних законів від 16 січня, що обмежують громадянські свободи, продовжують діяти і після рішення парламенту про їх скасування. Про це свідчить база законодавства Верховної Ради.
Експерти відзначають, що причиною стала помилка, допущена народними депутатами при спробі вийти з кризи. Наразі незрозуміло, чи свідомо вона допущенна, і чи має намір влада застосовувати ці норми.
Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня президент Віктор Янукович підписав ці закони. Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, було визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо.
Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.
Крім цього, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС. Зокрема, сутички розпочалися на вулиці Грушевського 19 січня. Згодом хвиля громадського невдоволення прокотилася регіонами, де відбулося захоплення протестувальниками державних будівель.
Після третьої зустрічі опозиції з владою для врегулювання ситуації міністр юстиції Олена Лукаш заявила, що було прийнято рішення про скасування прийнятих 16 січня законів, які отримали назву «диктаторських».
28 січня Верховна Рада скасувала дев'ять законів, ухвалених 16 січня. Разом з тим, Верховна Рада прийняла пакетом без обговорення чотири закони замість цих скасованих. 2 лютого закони нібито втратили чинність.