«Опозиція наразі дуже слабка і кожні спроби організуватися показують, що її амбіції набагато вищі, ніж інтереси України. І те, що вони зібралися і вступили в конфлікт з владою – це найбільше, що може зробити ця «стара» українська опозиції для демократії. Більшого чекати особливо не доводиться. Тому відбувається звуження демократії, але при цьому помітне звуження і самоліквідація опозиції. Оскільки зрозуміло, що демократія тримається на сильній опозиції, а не на любові влади до народу або високій політичній культурі людей, які готові захищати її будь-якою ціною. Головна проблема опозиції полягає в тому, що всі її лідери «застарілі», вони явно не відчувають нової реальності, не знають, як критикувати владу і де знайти шляхи для мобілізації населення. Добре видно, що ні один із сьогоднішніх лідерів не користується популярністю і довірою. Справа не в зраді Ющенка чи арешті Тимошенко, справа у всіх інших, які, будучи на волі, раптом опинилися без своїх начальників і не знають, як себе поводити», – зазначив Небоженко.
За його словами, крайніми у протистоянні на День Незалежності опинилися «українці, які думають, що «стара» опозиція здатна захищати їхні інтереси».
Дещо іншої думки притримується голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
«На мій погляд, казати про згортання демократії можна у тих випадках, коли масово арештовують не тільки лідерів, а й рядових працівників опозиції, як свого часу в Білорусі. Головний критерій стану демократії ми поки перевірити не можемо – це вибори. Наразі йдеться трохи про інше – подальше загострення протистояння між владою і опозиційною частиною суспільства. Як на мене, помітна авторитарна тенденція. І загострення протистояння влади і опозиції дійсно може призвести до її посилення. В нинішній умовах це не зміцнює опозицію. Найбільш сумна подія Дня Незалежності для опозиції – це не протистояння з владою, а те, що опозиціонерів не підтримали ті, хто прийшов на Майдан. Єднання з опозицією не відбулося», – зазначає Фесенко.
За його словами, «опозиції варто підготуватися до довгострокового протистояння, як це було на початку 2000 року».
«Сподіватися на швидкий штурм і швидку перемогу зараз нема жодних підстав, бо головна проблема полягає не у владі, яка за допомогою міліції дає відсіч, а в тому, що суспільство не підтримує акцію опозиції. Поки влада буде бачити таку ситуацію, вона не вдаватиметься до жорстких дій. Втім, головна проблема для неї – не стільки акції опозиції, скільки ризики погіршення стосунків із Заходом. І тут головним критерієм буде подальша доля Тимошенко. Якщо вона залишиться за гратами і події будуть розвиватися, як зараз, то нас може чекати так званий непомітний повзучий авторитаризм», – додав він.
Оцінюючи резолюцію з вимогами, які опозиція направила президенту, Фесенко зазначив, що вона нарешті вибрала раціональне гасло.
«Опозиція врешті-решт підходить до більш-менш раціонального гасла – вимагає дострокових виборів. Об’єктивно кажучи, є великі сумніви, що влада піде назустріч. Якщо б на Майдані було 100 чи 200 тисяч людей, то можливо були б якісь переговори між владою і опозицією з цього питання. Втім, існує ще одна проблема. Провести у Верховну Раду такі вимоги практично неможливо, тому що на сьогодні, на превеликий жаль, ми маємо найбільш слабку парламентську опозицію практично за всю історію Незалежності. Її кількість сягає близько сотні депутатів. А отже, нема парламентської меншості, зафіксованої в Конституції, – 150 голосів, які б могли вносити певні зміни», – зазначив Фесенко.
На думку Небоженка, ця резолюція опозиції – «імітація боротьби та роботи».
«Повторюся, опозиція досить слабка, а тому і її резолюції більш філітонні, ніж справжні політичні тези, які можуть розглядатися по суті. Це імітація боротьби, імітація роботи», – додав політолог.
Нагадаємо, 24 серпня у мітингу опозиції взяли участь близько 10 тисяч осіб. Міліція з усіх боків огородила парк ім.Шевченка, де проводився захід. Крім цього, міліція застосувала сльозогінний газ проти учасників опозиційного мітингу, які мали намір пройти ходою до Адміністрації президента.
Як відомо, 23 серпня Окружний адміністративний суд Києва за позовом Київської міськадміністрації заборонив проведення масових політичних акцій в центрі Києва в День незалежності 24 серпня через проведення офіційних заходів.
Опозиції також заборонили проводити заходи до 20-річчя Незалежності в Одесі, Рівному, Севастополі. У Харкові в міськраді відмовилися прийняти заявку на проведення акції.