Опалення не буде

Опалювальний сезон на носі. Знову будемо скандалити з комунальниками через холодні батареї та платити сотні гривень за ненажерливі електричні плити чи відключену гарячу воду. А в світі вже розроблені будинки, здатні ЗОВСІМ обходитися без центрального опалення.

 

Пасивний будинок, запропонований ще в 1988 році шведом Бо Адамсоном і німцем Вольфгангом Файстом, справді нічого не робить. Тобто не «з’їдає» не відновлювальних ресурсів планети (нафти й газу) та не гріє власним теплом атмосфери, прискорюючи зміни клімату.

 

Досягається це за рахунок двох принципів. По-перше, в таких будівлях старанно закриті всі шпарини – щоб не випускати назовні дорогоцінне тепло й не нагрівати навколишній простір. По-друге, не тільки вода, але й електроенергія використовуються повторно й ефективно.

 

Електроенергію пасивний будинок зазвичай отримує від сонячних батарей, подекуди до них додають тепловий насос – пристрій, що акумулює тепло з глибини ґрунту. Цього вистачає для підігріву води, освітлення (лампочки, певна річ, енергозберігаючі) та роботу електроприладів, які обігрівають приміщення. Гаряча вода, після того, як нею помили руки, ще довго блукає кімнатами – гріє підлогу, потрапляє в пральну машину та бачок унітаза. Щоб тепло не виходило назовні, «пасив» будують із матеріалів з дуже низькою теплопровідністю. Та ще й утеплюють дах і стіни значно старанніше, ніж у звичайній хаті – кількома шарами спеціальних теплоізоляційних матеріалів. У вікна пасивного будинку вставляють потрійні склопакети, в яких простір між склом заповнено газом – аргоном або криптоном. Раніше їх використовували тільки у приполярних широтах, оскільки вважали невиправдано дорогими для помірного клімату.

 

 

Крім того, розраховуючи обігрів пасивного будинку, беруть до уваги також кількість людей, котрі проживають у ньому, та мало не рівень волохатості хатніх тварин. Це допомагає розбити приміщення на кімнати оптимальної площі, адже тіла людей і тварин також випромінюють тепло й потроху гріють приміщення. В результаті всіх зусиль температура в неопалюваному будинку взимку не падає нижче 21ОС – у нас і з батареями не завжди так тепло. Виглядає переконливо, та виникає запитання – а як же свіже повітря? Чи не будемо ми цілу зиму дихати запахом власних шкарпеток? У жодному разі! В пасивному будинку кондиціонери не використовують із міркувань економії, натомість влаштовують хитромудру проточну вентиляцію.

 

Повітря потрапляє в будинок не просто з вулиці, а проходить крізь потужний фільтр і підземні канали на глибині, більшій за рівень промерзання, нагріваючись від ґрунту. Далі воно циркулює в домі, неодноразово фільтруючись, аж поки нарешті не повертається надвір, нагріваючи при цьому повітря, що надходить у будинок паралельною трубою.

 

 

Звісно, кілька десятків пасивних будинків світ не врятують. Але європейський проект «Цефей» |див. довідку| так вдало продемонстрував екологічно свідомим споживачам і будівельникам переваги такого житла, що спровокував різке зростання попиту на пасивні будинки. Адже ця споруда – не обмотана теплоізоляцією коробочка без вікон, без дверей, а нормальний будинок, краса й вартість якого залежить лише від вправності архітектора, а не від модного «екологічного фаршу».

 

Коштує втіха не так уже й дорого, а зиск власникові дає чималий (крім почуття виконаного обов’язку перед рідною планетою). Німецькі вчені підрахували, що для котеджу площею приблизно 100 м2 «пасивні» прибамбаси коштуватимуть десь €7669 понад середню вартість зведення такого будинку.

 

При збільшенні площі сума витрат зростає пропорційно, тут закон оптової купівлі не діє. Але технології пасивного дому дають змогу щороку заощаджувати на рахунках за опалення €511–1023, залежно від площі. Таким чином, власник 100-метрового будинку вже за сім років поверне додаткові витрати, а далі проживатиме майже безкоштовно.