Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) 17 грудня презентувало нову доповідь про ситуацію з правами людини в Україні, яка охоплює 16 серпня – 15 листопада.
Монітори за цей час провели 119 інтерв’ю із жертвами та свідками порушень прав людини. Вони не працювали на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і моніторили їх віддалено. Також Росія традиційно відмовляє спостерігачам у доступі до Криму.
Війна на Донбасі
В ООН відзначають продовження дії так званого закону про деокупацію Донбасу до кінця 2019 року, проте наголошують, що немає прогресу щодо його застосування через невиконання мінських угод.
Читайте також: Уся імперська рать
Монітори стверджують, що через сутички на лінії розмежування цивільні особи перебували в небезпеці, особливо навколо Золотого Луганської області. За звітний період УВКПЛ зафіксувало 50 жертв серед мирного населення, з них 14 загинули. Це удвічі менше, ніж у попередньому звітному періоді, з 16 травня до 15 серпня. “Ці цифри демонструють, що можливо зменшити кількість жертв серед цивільного населення в результаті ведення бойових дій, особливо внаслідок використання озброєнь вибухової дії з великою площею ураження”, – зазначається у звіті.
В ООН стверджують, що більшість жертв серед цивільних через обстріли з озброєння вибухової дії припала на місця, де військові позиції розташовані поблизу житлових районів чи безпосередньо в них, що може бути порушенням міжнародного гуманітарного права.
Третина жертв постраждала від вибухів мін поблизу лінії зіткнення. УВКПЛ вітає кроки України до посилення протимінної діяльності, зокрема, запит на продовження дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін і про їхнє знищення, а також ухвалення в першому читанні законопроекту про протимінну діяльність. Також вітається створення Групи із запобігання втрат серед цивільного населення в рамках Операції об’єднаних сил (ООС). Ця група збиратиме дані про жертви серед цивільних і надаватиме командуванню ООС рекомендації щодо їх запобігання.
Права постраждалих від війни
За даними ООН, понад 4 млн осіб, включно з переселенцями і мешканцями громад вздовж лінії розмежування, продовжують страждати від браку житла та не мають доступу до водопостачання, опалення. Також зауважується, що мешканці окупованих територій стикаються з труднощами при отриманні пенсій та соціальних виплат. Нагадаємо, громадські організації, які працюють із внутрішньо переміщеними особами, пропонують уряду спростити механізм соціальних виплат переселенцям, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців підтримує таку ініціативу.
Крім того, наголошують монітори, цивільні поранені, а також родичі загиблих страждають через відсутність державної політики і механізму правового захисту й відшкодування. Також, як ідеться у звіті, Україна досі не створила механізму компенсації за майно, зруйноване внаслідок бойових дій, таких об’єктів може бути понад 40 тисяч. Тиждень уже писав, що постраждалі мешканці Донбасу позиваються до держави щодо виплати компенсацій і виграють позови, проте фактичного відшкодування досі ніхто не отримав. До того ж Україна у так званому законі про деокупацію переклала відповідальність за руйнування на Росію (детальніше “Відшкодування за війну” ).
Значним кроком уперед в ООН називають зміни до закону про житловий фонд соціального призначення, які дозволяють брати переселенців на соціальний квартирний облік. Водночас від органів влади очікують адміністративну процедуру для цього, а також збільшення фінансової підтримки.
Водночас, наголошують в УВКПЛ, цієї зими 1,3 млн людей загрожує небезпека припинення водо- і теплопостачання. Крім того, зазначається, що 3,4 млн людей потребують допомоги із доступом до питної води, наприклад, у Тарамчуку Мар’їнського району і Торецьку, а також в окупованій Старомар’ївці. Як стверджується, взимку обстріли можуть пошкодити трубопровід, і в небезпеці опиниться Торецьк, а також окуповані Первомайськ, Кадіївка, Брянка та Голубівка.
За звітний період УВКПЛ задокументувало 40 порушень прав людини по обидва боки лінії зіткнення: незаконне тримання під вартою, катування, жорстоке поводження, сексуальне насильство, загрози особистій недоторканності.
Читайте також: Російська правовійна
Монітори зазначають, що на контрольованій території мали доступ до місць тримання під вартою і могли спілкуватися із затриманими. Вони дізналися, що у СІЗО Харкова, Запоріжжя, Вільнянська, Дніпра, Маріуполя, Одеси недостатньо медиків та ліків, це погіршує стан затриманих.
Також УВКПЛ поспілкувалося з двома людьми, які були звільнені з в’язниць у Донецьку, і отримало підтвердження, що умови тримання там дуже складні, з неякісними продуктами, недостатнім лікуванням. В ООН наголосили, що міжнародні місії мають отримати доступ до місць несвободи на окупованих територіях, щоб стежити за умовами їх утримання та дати можливість спілкуватися з сім’ями. Нагадаємо, Тиждень писав (https://tyzhden.ua/Society/223166) про те, в яких умовах тримають українських засуджених у захоплених бойовиками тюрмах на Донбасі. За даними Державної кримінально-виконавчої служби України до початку конфлікту, таких ув’язнених там було 9,5 тис. Вони були засуджені до початку війни і багато з них досі лишаються на окупованих територіях.
У серпні парламент ухвалив закон про правовий статус зниклих безвісти, УВКПЛ вітає цей крок. Проте зауважує, що досі не створена спеціальна Комісія, яка буде займатися розшуком і статусом цих людей, хоч закон передбачає для цього три місяці. Також цей закон ввів кримінальну відповідальність за насильницькі зникнення, і станом на 26 жовтня велося слідство у 17 таких справах. Деталі цього закону читайте в матеріалі “Визнати та розшукати”.
Правосуддя
ООН повідомляє, що за звітний період українські суди винесли 89 вироків у кримінальних справах, пов’язаних зі збройним конфліктом, із них два виправдувальні. Проте 52 вироки ґрунтувалися на угодах про визнання винуватості, і в 23 із них обвинувачення не надало доказів вини. Монітори занепокоєні, що дехто із затриманих міг визнати провину під примусом. Також УВКПЛ задокументувало п’ять випадків, де особи, які заперечували обвинувачення, уклали угоду про визнання винуватості, тому що не бачили інших можливостей бути звільненими до закінчення судового розгляду.
Монітори зазначають, що прогрес у розслідуванні стрілянини по протестувальниках біля будівлі СБУ в Хмельницькому 19 лютого 2014 року призупинився. Нагадаємо, що 21 червня департамент спецрозслідувань (тепер управління) Генпрокуратури повідомив про підозру в цьому злочині бійцеві “Альфи”. Згодом стало відомо, що його відрядили в зону АТО, з ним зник зв’язок, і його оголосили в розшук, проте так і не затримали. Проте зазначимо, що напередодні про підозру повідомили екс-керівникові хмельницького управління СБУ Віктору Крайтеру. Його підозрюють у незаконному наказі стріляти по активістах хмельницького майдану 19 лютого 2014 року. 17 грудня Крайтора доставили в суд для обрання запобіжного заходу, проте засідання перенесли на 18 грудня.
Читайте також: Урятувати ПАРЄ від Росії
Також 31 жовтня Управління спецрозслідувань повідомило снайперу Внутрішніх військ про підозру у вбивстві протестувальника на вул. Інститутській 20 лютого 2014 року. Його заарештували на 60 діб.
Свобода слова
Монітори занепокоєні пропозицією парламенту застосувати санкції до семи телекомпаній, зокрема, телеканалів 112 і News One. УВКПЛ вважає, що такі заходи можуть стати втручанням у роботу ЗМІ і обмежити доступ до інформації. Зазначимо, що віднедавна обидва канали належать Тарасові Козаку, депутатові від Опозиційного блоку та соратникові Віктора Медведчука.
Також УВКПЛ наголосило на ситуації, коли Печерський суд Києва надав прокуратурі доступ до даних із мобільного телефона журналісток-розслідувачок Наталії Седлецької та Крістіни Бердинських. ЄСПЛ зобов’язав українську владу утриматися від доступу до даних. Крім того, монітори згадали про активістку та працівницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, яка померла 4 листопада внаслідок атаки сірчаною кислотою. У попередньому звіті УВКПЛ зазначало, що занепокоєне заявами про недбалість поліції та затягування розслідування цього злочину.
Крім того, досі невідоме місцезнаходження журналіста Станіслава Асєєва (Васіна), якого бойовики “ДНР” затримали в червні 2017 року.
Мовне законодавство
4 жовтня парламент ухвалив за основу законопроект про посилення ролі державної мови. УВКПЛ зазначає, що популяризація офіційної мови є законною з точки зору прав людини, проте має занепокоєння стосовно деяких заходів, наприклад, створення спеціальних органів, які контролюватимуть виконання мовного закону та накладатимуть санкції на порушників. Монітори занепокоєні через відсутність спеціального законодавства, яке регулюватиме використання мов меншин в Україні. “Наразі національне законодавство регулює питання захисту мов меншин лише епізодично: у сферах освіти та телебачення і радіомовлення. Що стосується конкретно освіти, УВКПЛ відзначає відсутність прогресу у виконанні рекомендацій Венеційської комісії щодо мови викладання у державних і комунальних закладах освіти”, – ідеться у звіті.
Утворення єдиної православної церкви
На думку моніторів, протиріччя між Київським та Московським патріархатами напередодні утворення єдиної православної церкви загострює напруженість між парафіянами і призводить до фізичних і вербальних атак проти священиків та церковного майна. Як приклад вони наводять повідомлення УПЦ МП про напад на церкву в Івано-Франківську та начебто погрозу нападу на Києво-Печерську Лавру, про яку повідомив її намісник митрополит Павло 18 вересня. Крім того, 15 листопада відбувся напад на Андріївську церкву в Києві, яку перед тим передали в підпорядкування Константинопольському патріархату. “Беручи до уваги підвищену напруженість між Православними громадами, УВКПЛ закликає усі зацікавлені групи і осіб прийняти усі необхідні заходи щоб запобігти подальшій ескалації напруженості”, – кажуть в ООН.
До того ж, монітори занепокоєні ситуацією в ОРДЛО, де християн-євангелістів визнали екстремістськими організаціями. Також свідки Єгови повідомляють, що на території ОРДО на них тиснуть. Цю релігійну організацію в ОРДО також визнали екстремістською. Про те, як на окупованих територіях Криму та Донбасу знищується свобода віросповідання, читайте в матеріалі “Окупована релігія”.
Ситуація в Криму
В ООН наголошують, що в анексованому Криму РФ свавільно застосовує своє законодавство про протидію екстремізму, щоб придушувати інакодумство. Серед переслідуваних – люди, які висловлювали думки, що суперечать політиці Кремля, чи симпатизували організаціям, діяльність яких у Росії заборонена. До них належать Хізб ут-Тахрір і Табліґі Джамаат, легальні в Україні.
“Застосування Російською Федерацією в Криму законодавства про протидію екстремізму становить порушення її зобов’язання як окупаційної держави дотримуватися кримінального законодавства окупованої території”, – наголошують в ООН.
Також монітори відзначають, що в Криму звужуються можливості для людей проявляти українську ідентичність. Наприклад, 29 серпня російські силовики провели обшук у будинку активістки Українського культурного центру, погрожували їй звинуваченнями в екстремізмі. У підсумку вона виїхала з Криму.
Водночас, в ООН наголошують, що український Приватбанк продовжує порушувати права мешканців Криму, чиї рахунки були заблоковані після окупації. Приватбанк при цьому посилається на українське законодавство, яке визначило Крим окупованим і припинило діяльність банків на півострові.
УВКПЛ рекомендує українській владі вживати всіх можливих заходів, щоб забезпечити дотримання прав людини на непідконтрольних територіях, сприяти вільному переміщенню людей через лінію розмежування, створити Комісію з питань осіб, зниклих безвісти, розробити механізм відшкодування для поранених і родичів загиблих під час війни, забезпечити мешканцям Донбасу рівний доступ до соцвиплат. Міністерству юстиції рекомендується створити електронний реєстр засуджених, які перебували у в’язницях Донбасу до початку війни. Міноборони – документувати руйнування, спричинені війною.
Також в ООН закликають Україну прискорити ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Російську Федерацію закликають допустити в Крим міжнародні місії, припинити нав’язувати там своє законодавство, забезпечити безперешкодне пересування між півостровом та материковою Україною.