Оновлення брендів без оновлення персон. Закарпаття напередодні виборів

Політика
23 Жовтня 2020, 18:30

У цілому передвиборча кампанія на Закарпатті пройшла спокійно і без особливого «бруду». Порушення стосуються, переважно, процедурних моментів, які не особливо впливають на хід боротьби та не ставлять під сумнів легітимність самих виборів. Закарпатська поліція здійснює розслідування у 16 кримінальних провадженнях, серед яких злочини, що прямо або опосередковано стосуються виборчого процесу. Також складено 38 адмінпротоколів за порушення виборчого законодавства.  

Хто висувається

У Закарпатській обласній раді нинішнього скликання – 64 депутати від  шести політичних партій. 18 депутатів від Єдиного Центру; 15 депутатів представляють Блок Петра Порошенка «Солідарність»; від партії «Відродження» в обласній раді 11 депутатів; «КМКС» Партію угорців України в обласній раді представляє 8 депутатів; від «Батьківщини» – 7 депутатів; 4 депутати – «Опозиційний блок»; 1 депутат – позафракційний.

 

Читайте також: Візуальний ряд. Як виглядає передвиборча реклама на прикладі Івано-Франківська

 

Як зміняться розклади політичних сил – дізнаємося вже зовсім скоро.  

На цьогорічних місцевих виборах 25 жовтня до Закарпатської обласної ради зареєстровано 541 кандидат від 10 політичних партій. Серед них – три локальні та сім загальноукраїнських.

Скріншот зі сторінки сайту ЦВК

Тільки чотири політичні сили брали участь у місцевих виборах у 2015 році. Це «КМКС» Партія угорців України, «Батьківщина», «Європейська Солідарність» (у 2015 році під назвою «Блок Петра Порошенка» «Солідарність»), «Наш край», «Опозиційна платформа – За життя» (у 2015 році під назвою «Опозиційний блок»). У своїх списках кандидатів – стабільний партійний склад, відомий виборцю. Є, звісно, і нові обличчя, однак персональне оновлення обласної ради, скоріш за все, буде несуттєвим. 

Що ж стосується динаміки рейтингів політичних сил, то усі опитування стосовно електоральних настроїв на Закарпатті проводилися на замовлення політичних партій, тому об’єктивність таких досліджень може бути сумнівною.

 

Читайте також: Час визначатися: щаслива «тринадцятка» до обласної ради Прикарпаття

 

Згідно агрегованого рейтингу партій на місцевих виборах в середньому по Україні, який 16-19 жовтня  здійснила соціологічна група «Рейтинг», перше місце посідає політична партія «Слуга народу». Хороші показники мають ОПЗЖ, Євросолідарність, «Батьківщина» і «За майбутнє».

Кандидати і кампанія

Список «Слуги народу» до Закарпатської обласної ради очолює голова Закарпатської ОДА Олексій Петров. На його передвиборчих білбордах та сторінці у мережі Facebook ідеться про «генеральне прибирання старої влади на місцевих виборах 25 жовтня». Досить дивне гасло, яке наштовхує на  питання –  а хто ця стара влада? П’ятий номер у списку кандидатів від «Слуги народу» до обласної ради – Інгрід Туріс, діюча депутатка обласної ради, позафракційна. Сьомий номер в списку – Наталія Костелеба-Веремчук. Також є діюча депутатка обласної ради від БПП «Солідарність». Десятий номер списку «Слуг народу» – Іштван Петрушка, діючий голова Берегівської РДА (був призначений Петром Порошенком 10 серпня 2015 року. Згодом, 12 листопада 2019 року, Володимир Зеленський перепризначив його). 22-ий кандидат до Закарпатської обласної ради у списку «Слуг народу» – Петро Добромільський, діючий депутат обласної ради від політичної партії «Єдиний центр». Перелік можна продовжувати.  

Фото зі сторінки Олексія Петрова у Facebook

Кандидатом від «Слуги народу» на посаду Ужгородського міського голови став Віктор Щадей з розрахунку, що його рейтинг та рейтинг президентської політичної сили помножаться і цього буде достатньо для перемоги. Однак після жорсткої критики частини ужгородців, пов’язаної з його рішенням йти на місцеві вибори від «Зе-команди», Щадей уникає будь-яких згадувань про належність до президентської партії. Агітаційні пости на його сторінці у мережі Facebook та борди по всьому місту оформлені в рожевих тонах без будь-якої партійної символіки «слуг».

Фото зі сторінки Віктора Щадея у Facebook

Тиждень уже писав, що на минулих виборах до Верховної Ради Щадей відмовився від балотування в народні депутати і підтримав кандидатуру Роберта Горвата (чинний депутат-мажоритарник від 68 ОВО, та один із засновників політичної партії «Рідне Закарпаття»). Прийшов час повертати борги – Роберт Горват відзняв відео-ролик, а також розмістив по місту рекламні борди про те, що «Рідне Закарпаття» на виборах міського голови Ужгорода підтримує Віктора Щадея.

Проросійська партія «Опозиційна платформа – За життя» має підтримку найзахіднішої області України та найближчого регіону до Європейського Союзу. І вона  має усі шанси знову потрапити в Закарпатську обласну раду. ОПЗЖ висунула 64 кандидати в депутати обласної ради. Перший у списку політичної сили Іван Чубірко (чинний депутат Закарпатської обласної ради від політичної партії «Відродження»), який має суперечливу репутацію та є чоловіком сестри Оксани Марченко, дружини Віктора Медвечука. В Ужгородську міську раду список очолив Андрій Погорелов, син Віктора Погорелова (Ужгородського міського голови у 2002-2006 та 2010-2015 роках). У 2019 році на парламентських виборах він балотувався від ОПЗЖ як член партії по 68-му округу Закарпаття. Однак не пройшов.

З ОПЗЖ пов'язаний і трагічний випадок, який стався під час кампанії. Вночі 5 жовтня у селі Велятино Хустського району побили кандидата в депутати Вишківської ОТГ від цієї партії. Через три дні він помер. Зараз триває розслідування.

Список «Європейської Солідарністі» до Закарпатської облради очолила народна депутатка із місцевим корінням Іванна Климпуш-Цинцадзе. Тож у випадку подолання «ЄС» бар’єру, їй доведеться обирати – депутатський мандат чи мандат обласної ради. Існує ймовірність, що після проходження в обласну раду, вона поступиться місцем іншому кандидату, і повернеться в Київ. Сама ж Климпуш-Цинцадзе стверджує, що все залежить від мандату довіри на виборах в області – якщо він дозволить формувати більшість у раді і претендувати їй на посаду голови органу, тоді вона складе мандат народного депутата України.

Політична партія «Батьківщина» висунула 64 кандидати в Закарпатську обласну раду. Серед них – чинний депутат обласної ради від партії «Відродження», рідний брат міського голови Ужгорода Андрій Андріїв. Торік  він самовисувався кандидатом в депутати парламенту по 68-му округу, однак не був обраний. З «Відродження» у «Батьківщину» також перейшов чинний депутат обласної ради Юрій Гуледза. І це підтверджує думку, що частина команди «Відродження» пішла на вибори під політичним брендом «Батьківщини». Більшість цих висуванців належать до сфери впливу відомого на Закарпатті Михайла Ланя (екснардеп, який має дуже суперечливу репутацію. Прізвище Ланя фігурувало у відомій на всю країну історії з вуличною перестрілкою в Мукачеві у 2015 році). Сам же Ланьо очолив список «Батьківщини» до Мукачівської райради.   

Політичну партію «За майбутнє» до Закарпатської обласної ради очолив Олександр Ледида, чинний депутат обласної ради від «Опозиційного блоку». Олександр Ледида з 2004 року був керівником Закарпатського регіонального відділення Партії регіонів. У 2006 році був обраний народним депутатом від Партії Регіонів, а 2010 року призначений Віктором Януковичем головою Закарпатської ОДА. 

 

Читайте також: Місцеві вибори. Кропивницький: нейтральні кандидати та неактуальність перейменування

 

Що ж стосується двох угорських політичних партій на Закарпатті, «КМДС» Партія угорців України та Демократична партія угорців України, то вони так і не дійшли згоди і не змогли об’єднатися на виборах в єдину команду як зробили у 2015 році. Нагадаємо, тоді із 64 депутатських крісел в обласній раді вони отримали вісім та посаду першого заступника голови обласної ради, яку зайняв Йожеф Борто. Представники угорських партій, етнічні угорці також отримали представництва майже у всіх місцевих радах та зайняли ключові посади – міського голови Берегова (Золтан Бабяк), голови Берегівської районної ради (Йожеф Шін) та голови Берегівського райдержадміністрації (Іштван Петрушка).

У списку КМКС до Закарпатської обласної ради – 54 депутати. Перший у списку – очільник партії Василь Брензович, другий – діючий перший заступник  голови обласної ради Йожеф Борто.

Примітним є те, що у передвиборчій програмі КМКС йдеться про збереження мови, культури та освіти усіх національних нацменшин на Закарпатті, хоча у їх списку немає жодного представника інших етносів, тільки угорці. 

Проти них на виборах може зіграти пандемія COVID-19. Для електорату КМКС, який перебуває на заробітках в Угорщині, повернення на Закарпаття спеціально для участі у виборах – може стати справжнім випробуванням. Для перетину кордону потрібно зробити ПЛР-тест, а на самому кордоні не одну годину вистояти в черзі. Крім того, у людей є побоювання, що після виборів в Україні посилять карантин, відтак перетин кордону назад в Угорщину може стати неможливим, що, у свою чергу, потягне за собою втрату робочого місця.

Демократична партія угорців України цього разу не висунула жодного кандидата до Закарпатської обласної ради. Натомість вони підписали меморандум про партнерство, взаєморозуміння та співпрацю із політичною партією «Слуга народу». Власне, про цю співпрацю йшлося ще до офіційного старту передвиборчої кампанії. Перемовини з КМКС вели паралельно.

 

Читайте також: Вибори в Одесі: рецепт небезпечного коктейля

 

Не менш запеклою буде боротьба до Ужгородської міської ради. На сайті ЦВК зареєстровано 25 політичних партій і це більше, ніж кандидатів на посаду Ужгородського міського голови, яких зареєстровано 22.

Більшість з політичних партій – локальні. При такій кількості важко спрогнозувати, хто з них подолає 5% бар’єр. Різноманітні соціологічні опитування, які проводяться на руку тим чи іншим кандидатам та партійним структурам є лише популярною технологією агітації. Курйозним є той факт, що кандидати від цих політичних сил до кінця не розуміють повноваження місцевих депутатів. У своїх передвиборчих програмах вони обіцяють підвищення пенсій та субсидій, а також зниження тарифів на комунальні послуги.

Відкритим питанням залишається явка виборців. Область щоразу демонструє антирекорди кількості людей, які приходять на дільниці. Цього разу є ще епідемія COVID-19 та зміни у режимі роботи виборчих дільниць. Тому збереження тенденції виглядає цілком вірогідним.