Чеського президента Мілоша Земана часто називають проросійським політиком. На чому ґрунтується таке судження?
— Земан, напевно, найбільш прокремлівський президент у Європі. Наведу конкретні приклади.
До того як стати президентом, Земан відвідував конференцію «Діалог цивілізацій» на острові Родос, організовану Владіміром Якуніним, людиною з найближчого оточення Путіна. Після обрання президентом він і далі відвідував цю конференцію, на якій казав дуже дивні речі.
Коли ЄС вирішив накласти санкції на Росію через війну в Україні, Земан запропонував зупинити санкції, бо це погано для бізнесу. І коли він говорив про війну в Україні, то вжив слово «грип». Нібито ця війна як застуда, що з часом мине. Земан жодного разу не вжив слова «війна» й не згадав Росії.
Його перебування на конференції повністю оплатив Якунін. І це лише один із прикладів.
Головний політичний радник Земана — Мартін Неєдли, абсолютно проросійська людина, певний час жив у Росії. І ми досі не знаємо, що він там робив, але, повернувшись до Чехії, Неєдли заснував тут власний бізнес. Згодом його призначили головою чеського «ЛУКОЙЛа». Тож зв’язки з РФ очевидні.
Читайте також: Нейтралітет себе не виправдовує
Неєдли також був відповідальний за фінансування президентської кампанії Земана. А фінансування кампанії людиною з невідомо звідки отриманими коштами є дуже підозрілим.
Ось у чому проблема з нашим президентом. Хочу бути частиною західного світу з його світоглядними цінностями. Я гордий бути членом ЄС, тому що нарешті за останні кілька років це дало нам стабільність та благополуччя.
Чим ви пояснили б нинішню хвилю євроскептицизму?
— Я взагалі не люблю, коли чеські євроскептики говорять про ЄС як про проект. Проект — це те, що починається і згодом закінчується. Для мене ЄС — це сім’я.
Хочу запитати в скептиків ЄС: а що вони пропонують натомість? Яка є альтернатива? Якщо альтернатива — це так званий Митний союз, який створив Путін, то я не хочу до такого світу.
До речі, про Британію, якщо ви вже згадали про неї. Зараз у британців дуже багато проблем. Вони нічого не виграли від Brexit, а лише програли. А сам референдум відбувся лише тому, що одна людина хотіла залишатися прем’єром довше, ніж треба, і в результаті програла.
Так, але референдум був однією з передвиборчих обіцянок Кемерона британцям.
— Він обіцяв це, бо думав, що опозиція виштовхне його з прем’єрського крісла, якщо не зробить цього. Референдум відбувся не через народ, а через особисті амбіції однієї людини.
Просто я не вважаю, що такі питання слід виносити на загальний референдум. Це як зі смертною карою в Чехії. Ми маємо парламентську демократію, тож такі важкі питання мають вирішувати політики. То їхня робота. Ми їм платимо за це.
Читайте також: Чеські активісти звинувачують Земана в підтримці «гібридної війни» РФ проти України
У чому секрет успіху популістів у ЄС, зокрема й у Чехії?
— На прикладі Франції ми бачимо: якщо в тебе є міцна, протилежна Ле Пен альтернатива, яку запропонував Макрон, виборці зроблять правильний вибір. Одна з проблем багатьох європейських країн, зокрема й Чехії, — відсутність сильних лідерів, здатних запропонувати альтернативу популістам.
У моїй країні уряд наразі не є популістським. Це не дуже сміливий уряд, але все одно проєвропейськи налаштований на противагу президентові.
Звісно, ми побачимо, що буде в жовтні. Найбільше шансів виграти майбутні вибори має партія АНО, що означає «Так». Це нова партія, створена дуже багатим чеським бізнесменом Андреєм Бабішем, другою найбагатшою людиною в Чеській Республіці. Його головний аргумент — він начебто ситий корупцією в країні, тому вирішив створити свою партію.
Проблема в тому, що він сам багато років був частиною корупційної системи. Це як Порошенко в Україні. Тому не може прикидатися новою людиною, яка все змінить.
Думаю, коли Бабіш стане прем’єром, ми все ще залишимося в ЄС, але він не такий проєвропейський, як Макрон, скажімо. Наприклад, виступає проти валюти євро в Чехії.
Яка його позиція щодо політики відкритих дверей для мігрантів?
— Він проти. Але слід розуміти, що більшість чеських політиків проти мігрантів.
Повертаючись до питання російського сліду в Чеській Республіці. Я впевнена, що ви знаєте про «Глобальний ландромат», у схемі якого також фігурував Перший чесько-російський банк, який уже лопнув і який кредитував «Національний фронт» Ле Пен. наскільки багато російського капіталу в Чехії та подібних слідів Кремля?
— Капіталу дуже багато. Я точно знаю, що багато російських олігархів через інших людей, частіше крайніх правих та крайніх лівих політиків, фінансує в ЄС власну пропаганду. Зокрема, у Чехії, Угорщині та Словаччині. Вони дають їм гроші, щоб ті організовували акції протесту проти дій українського уряду тощо.
Наприклад, у нас був один політик-комуніст, який під час війни в Україні організовував демонстрації в Празі. Проплачували їх російські олігархи, зокрема Константін Малофєєв. Ми це прекрасно знаємо, бо хакери, зокрема й українські, зламали їхні мейли.
Читайте також: Гібридні сувеніри
У Чехії зареєстровано дуже багато російських компаній. Якщо ви подивитися на російську спільноту тут, то це близько 30 тис., тоді як кількість фірм удвічі більша. Тобто це означає, що кожен громадянин РФ у Чехії володіє щонайменше двома компаніями? Я дуже сумніваюся в цьому. Тому простір для відмивання грошей дуже великий.
Які зараз відносини між українським та чеським урядами?
— Я сказав би, більш-менш нормальні. Наш уряд підтримав санкції проти Росії. На жаль, Чехія була однією з останніх країн, які ратифікували Угоду про асоціацію України з ЄС.
Але ж не останньою. Тут вас обійшли Нідерланди.
— Так, але все одно це було дещо запізно.
Нещодавно ви презентували свою нову книжку про те, як молоді європейці були радикалізовані в Європі та поїхали на війну до Сирії. Розкажіть детальніше.
— Книжка називається «Můj syn terorista» («Мій син — терорист»). Я працював над нею разом із моїми колегами з газети Respekt. Йдеться в ній про радикалізованих європейців.
Ми розповіли історії хлопців, що обрали іслам, радикалізувалися та їхали воювати до Сирії. Інколи до Іраку. Вирішили зосередитися саме на них, тому що загальна кількість людей, які їдуть із Європи задля «ІД» — близько 5 тис. залежно від країни, але загалом від 5% до 25 % з них є навернутими радикалами. Тобто це люди, які не є мусульманами за походженням. Дуже часто це ще підлітки.
У книжці ми наголошували, що проблема не в самому виборі релігії, а в радикалізації. Відбувається це через соціальні мережі, через друзів. Є багато шляхів. Також хотіли показати механізми протидії цьому процесу, які існують у різних європейських країнах. Відвідали шість європейських країн: Норвегію, Данію, Францію, Швейцарію, Бельгію та Німеччину.
Я так розумію, ви обрали країни, де кількість радикалізованих європейців найбільша?
— Саме так. Ми розмовляли з батьками, чиї діти загинули в Сирії, з військовими, які повернулися звідти назад до Європи.
Чехії немає у списку топ-радикалізованих європейських країн?
— Перший розділ книжки якраз про чеського новобранця, який поїхав до Сирії, але, на щастя, повернувся живим. Проте лише тому, що його спіймали в Стамбулі, коли побачили довгу бороду та мусульманський одяг. Його запитали, куди прямує, але він не зміг пояснити. Тож його повернули назад до Чехії. Зараз чоловік у в’язниці.
—————————————————–
ОНДРЖЕЙ КУНДРА – чеський журналіст-розслідувач та письменник. З 1999 року співпрацює з чеським журналом Respekt, з 2002 року – штатний співробітник редакції. У 2010 році отримав нагороду для молодих і перспективних журналістів Novinářská křepelka. Автор біографії чеської видавчині та колекціонерки мистецтва Меди Младкової, а також книжки «Аґенти Путіна», виданої також Чеським радіо у форматі аудіокниги й номінованої на премію Magnesia Litera. У книзі журналіст описує російську дезінформаційну кампанію, метою якої є поширення в Європі хаосу, розділ суспільства і підтримка антисистемних партій, які хочуть ослабити демократію та прозахідні настрої.