Про це написав тижневик Respekt із посиланням на власні джерела в чеській розвідці. Пізніше тему розвинули журналісти-розслідувачі з інших видань. Поліцейську охорону надали двом місцевим політикам: голові району Прага-6 Ондржею Коларжу та меру Праги Зденеку Гржибу. Саме їхні дії впродовж останніх місяців стали кісткою в горлі Кремля: восени 2019 року голові Праги-6 Ондржей Коларж ініціював процес знесення радянського пам’ятника маршалу Івану Конєву, і врешті у квітні 2020 року епопея добігла кінця. А Зденек Гржиб перейменував площу Під каштанами перед посольством Росії на площу Боріса Нємцова.
Для багатьох пражан бронзовий Конєв був символом радянської тоталітарної машини. Хоча він брав участь у визволенні Праги від нацистів у 1945 році, Конєв також причетний до придушення повстань 1956 року в Угорщині та 1968 року в Чехословаччині. Тому щороку напередодні чи після річниці окупації 1968 року небайдужі пражани обливали пам’ятник фарбою. Врешті Ондржей Коларж ініціював знесення монумента. Коли це нарешті відбулося, міністр оборони РФ Сєрґєй Шойгу заявив про відкриття кримінальної справи проти проти муніципальної влади Праги. Також Москва вимагала віддати їй бронзового маршала. Третім під охороною опинився голова району Ржепориє Павел Новотний. У його районі звели пам’ятник Російській визвольній армії (РОА). Новотний і раніше недипломатично висловлювався на адресу Росії. Зокрема, торік він заявив, що розпорядився б повісити міністра закордонних справ РФ Сєрґея Лаврова. Цього разу РФ висловила незадоволення через ініціативу звести меморіальну дошку власовцям у його районі. Власовці у травні 1945 року під час повстання проти нацистів перейшли на бік пражан. Це відбулося ще до того, як армія Івана Конєва зайшла в місто, і саме цей факт мав на меті увіковічнити Новотний.
Про історичні перипетії, життя під охороною та роль російського посольства у Празі як бази для російських шпигунів у ЄС Тиждень поговорив із Ондржеєм Коларжем, головою Праги-6 і віднедавна ворогом Кремля.
Ви вже понад місяць перебуваєте під охороною поліції. Як це впливає на вашу роботу на посаді голови району Прага-6?
— Мені довелося скасувати всі зустрічі поза будівлею міської адміністрації, а також якомога більше проводити їх онлайн. Взагалі я зазвичай пересуваюся лише між офісом і місцем, де зараз живу.
Читайте також: Russia Today у Франції: пропаганда проти журналістики
Я бачила інформацію про те, що пам’ятник маршалу Конєву мали перенести до Музею історії ХХ століття ще восени 2019 року. Чому це врешті зробили лише в квітні 2020-го?
— Торік муніципальні збори Праги-6 лише прийняли рішення про перенесення пам’ятника з площі Інтербригади, де він стояв. Із вересня 2019 року ми займалися необхідними бюрократичними процедурами й пошуком інституції, яка забрала б у нас пам’ятник.
Ви написали звернення до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, у якому попросили сказати Росії чітке «ні» на те, що вона робить після знесення пам’ятника маршалу Конєву. Яким має бути це «ні»?
— Особисто я гадаю, що Єврокомісія та Європарламент мають чітко заявити, що будь-яке втручання в суверенітет ЄС неприпустиме. Гадаю, хороший приклад тут подав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який засудив погрози з боку Росії.
Кілька років тому я бачила опитування, згідно з якими «комуністична ностальгія» (точніше, ностальгія за часом до Оксамитової революції) була ще досить сильною в Чехії. Яка ситуація зараз? Чи були серед чехів групи, які не підтримували ідею прибрати пам'ятник Конєву?
— Я сказав би, що чеське суспільство розділене на дві групи: ту, яка відчуває ностальгію і змальовує Росію як рятівника деградованого й порочного західного світу. Ці люди люблять президента Земана й голосують за націоналістів, комуністів чи популістів. Водночас інша група схиляється до Заходу, бачить наше майбутнє в ЄС і не плутає справжню любов до своєї Батьківщини з фальшивим націоналізмом, що межує із проявами нацизму. Дехто розглядає це як конфлікт поколінь, але нині багато молоді розвертається на Схід і навпаки. Групи, яким не подобається те, що ми прибрали пам’ятник, які протестують проти такого кроку й досі намагаються переконати інших, що ми зробили щось незаконне, використовують ту саму риторику, що й російські чиновники. Усі ці люди та групи пов’язані з Росією: і Комуністична партія Чехії та Моравії, і різні військові клуби, особи й політики, які поділяють проросійські думки.
Читайте також: Politico: Погляд на російську пропаганду зсередини
Торік я читала в чеській і німецькій пресі про те, що посольство Росії в Празі є однією з найбільших баз для російських агентів у ЄС. Що ви про це думаєте? Що можна зробити політично для розв’язання цієї проблеми (яка, можливо, є загрозою для всього ЄС)?
— Я з цим згоден. Чехія — невелика країна, у якій проживає 10,5 млн людей. Однак у нас працює посольство зі 140 російськими дипломатами. Для порівняння, наприклад, російське посольство у Великій Британії налічує 80 дипломатів. Я вважаю, що росіяни використовують Чехію як ворота і до ЄС, і до НАТО. Ми не в змозі з цим упоратися, попри те, що чеське національне розвідувальне агентство Bezpečnostní informační služba (BIS) неодноразово попереджало про таку ситуацію. Проблема полягає в тому, що президент Земан постійно критикує наші спецслужби за надмірну «русофобію». Не мені вирішувати, що з цим робити в політичній площині. Я можу лише запропонувати, щоб Чехія почала зменшувати російський персонал навіть за рахунок того, що росіяни робитимуть те саме з чеським дипломатичним персоналом у Росії (до речі, в Москві працює 30 чеських дипломатів). Але це робота для Міністерства закордонних справ, а не для муніципального округу Прага-6.
Із 30 квітня район Праги Ржепориє має також монумент Російській визвольній армії (РОА, власовцям). Я бачила, що на пам’ятній дошці згадується суперечлива роль РОА. Росія також критикує цей пам'ятник. А як щодо чехів? Як вони оцінюють РОА та їхню діяльність?
— Якщо чесно, то чехи лише зараз починають дізнаватися, ким були ці солдати та яку роль вони відігравали у Другій світовій війні й зокрема наприкінці війни у Празі. Тутешні люди деформовані 40-річною комуністичною пропагандою, яка прославляла Червону армію. Не те, що Червона армія не відіграла принципової ролі у визволенні Чехословаччини, але не вона звільнила Прагу. Проте соромно, що ми не зуміли змінити цю сумну історію після Оксамитової революції, а історичні факти обговорюємо зараз, через 30 років після падіння комунізму.
Читайте також: Комфорт, контекст і колоніалізм
Чи відбуваються якісь події у Празі 9 травня? Якщо так, то хто приходить на ці зібрання та хто їх організовує?
— Усі офіційні вшанування пам’яті й інші заходи відбуваються 8 травня. Єдині люди, які святкують завершення війни 9 травня, — це знову ж таки проросійські особи. Зустрічі за участю 80–120 осіб зазвичай організовують Комуністична партія та проросійські активісти.
—————-
Ондржей Коларж (народився 1984 року в Празі) — чеський політик і юрист, із 2014 року мер району Прага-6, член партії ТОР-09. Навчався в Карловому університеті в Празі, в Західночеському університеті в Плзні й Вашингтонському коледжі права. У 2011—2014 роках працював секретарем глави TOP-09 і тодішнього міністра закордонних справ Карла Шварценберга.