Олів’єро Анджелі — політолог, філософ Дрезденського технічного університету та координатор дослідницького центру MIDEM (Mercator Forum Migration and Democracy), який аналізує політичну та соціальну динаміку міграції в Європі, зокрема зростання ультраправих партій та їхній вплив на демократичне врядування. Він розповів Тижню про політику Фрідріха Мерца, шанси «Альтернативи для Німеччини», виклики для країни від російської гібридної війни та допомогу Україні.
— Фрідріх Мерц, один із основних кандидатів на посаду наступного канцлера Німеччини, кілька днів тому вкотре підтвердив, що його опозиційний блок ХДС/ХСС за жодних обставин не співпрацюватиме з ультраправою партією «Альтернатива для Німеччини». Однак нещодавно він представив антиміграційну ініціативу, яка була прийнята саме за її підтримки. На вашу думку, якої політики варто очікувати від Мерца на цьому тлі?
— Позиція Фрідріха Мерца щодо «Альтернативи для Німеччини» відображає загальну дилему багатьох правоцентристських партій Європи: зберігати формальну дистанцію від ультраправих — або навіть запроваджувати «санітарний кордон» — і водночас проводити політику, яка може привабити ультраправих виборців. Тож тут я очікую, що Мерц проводитиме жорсткішу політику щодо притулку та міграції, ніж у роки після 2015-го, але все ще у межах традиційного консерватизму та проєвропейської позиції Християнсько-демократичного союзу, що фундаментально суперечить нестримному євроскептицизму та націоналізму «Альтернативи для Німеччини».
— Уже менш, ніж за два тижні, у Німеччині відбудуться дострокові парламентські вибори. Опитування Insa показують, що три найсильніші партії країни втратили позиції, але «Альтернатива для Німеччини» має 21% голосів. Чи можливі ще значні зміни у цих прогнозах? Враховуючи, наприклад, протести, які відбуваються у багатьох німецьких містах?
— Я не думаю, що відбудуться якісь серйозні зміни. Протести проти «Альтернативи для Німеччини» навряд чи призведуть до значної зміни їхньої електоральної позиції. Незначні зрушення все ще можливі і залежатимуть від того, які питання найбільше мобілізують виборців протягом останніх двох тижнів — міграція чи соціально-економічні проблеми.
Соціал-демократична партія Німеччини може дещо виграти від сильного виступу Олафа Шольца в телевізійній дуелі з Мерцом та від бонусу за перебування на посаді, так званого «Kanzlerbonus». Але цей ефект, ймовірно, буде обмеженим з огляду на загальне незадоволення правлячою коаліцією. Ключовим питанням буде те, чи вдасться меншим партіям подолати п’ятивідсотковий бар’єр. Ліва партія Die Linke, схоже, перебуває у дещо кращому становищі, ніж у попередні місяці, але її шанси залишаються невизначеними.
— Американський бізнесмен Ілон Маск відкрито підтримує «Альтернативу для Німеччини», виступав на передвиборчому з’їзді партії. За його словами, вона нібито є «найкращою надією для Німеччини». Наскільки підтримка Маска зміцнює позиції цієї партії?
— Підтримка «Альтернативи для Німеччини» з боку Ілона Маска, в першу чергу, слугує для посилення ультраправих наративів з таких ключових питань, як міграція, гендер та опозиція до мейнстрімних ЗМІ. Його глобальний вплив може сприяти подальшій легітимізації AfD в очах її існуючих прихильників, що потенційно може надати їм ще більшої енергії.
Однак нестабільні та егоїстичні політичні втручання Маска можуть так само легко обернутися проти нього, особливо серед виборців, занепокоєних втручанням іноземних мільярдерів у німецьку політику або тих, хто бачить у ньому символ міжнародного капіталізму та великих технологій. Більше того, союз «Альтернативи для Німеччини» з Маском може виявитися крихким у довгостроковій перспективі, особливо якщо його економічна політика «Америка понад усе» суперечитиме німецьким інтересам.
— Кілька днів тому видання Der Spiegel опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Росія провела масштабну диверсійну операцію в Німеччині, щоб погіршити рейтинг «Зелених». Є й інші спроби дестабілізації напередодні виборів. Чи сприймає Німеччина цю російську гібридну війну серйозно?
— Німеччина дедалі більше усвідомлює та занепокоєна російською тактикою гібридної війни, особливо з огляду на її активізацію напередодні виборів. Німецькі служби безпеки неодноразово попереджали про російське втручання. Але в той час, коли обізнаність зростає, ефективність контрзаходів залишається непевною.
Влада посилила кібербезпеку та моніторинг іноземних пропагандистських мереж, але операції російського впливу часто є витонченими, адаптивними і їм важко протидіяти в режимі реального часу. Втім, хоча ці спроби дестабілізувати політичний ландшафт викликають занепокоєння, малоймовірно, що вони матимуть значний вплив на результат майбутніх виборів, особливо з огляду на проукраїнську позицію більшості німецьких партій.
— Зважаючи на це, чого варто очікувати щодо допомоги Україні після виборів?
— Фрідріх Мерц, лідер правоцентристського ХДС і найбільш імовірний глава наступного німецького уряду, був прихильником постачання крилатих ракет в Україну, тоді як Шольц був більш нерішучим. Під час виборчої кампанії Мерц зайняв дещо обережнішу позицію. Безсумнівно, що його підхід залишатиметься орієнтованим на безпеку і тісно координуватиметься з європейськими партнерами.
У випадку коаліції ХДС та Соціал-демократичної партії Німеччини не слід очікувати радикальних змін у політиці — швидше за все, буде досягнуто балансу між прагненням ХДС до збільшення військової допомоги та дещо стриманішим підходом соціал-демократів. Звісно, ключовою змінною залишається позиція Сполучених Штатів, оскільки будь-яка суттєва зміна позиції Вашингтона за адміністрації Трампа матиме вплив на політичні рішення Німеччини щодо України.