Ще не закінчено підрахунок голосів, але вже зрозуміло: місцеві вибори вкотре продемонстрували те, про що так багато говорять останнім часом. Україна поділена на зони впливу між олігархами, які всіляко намагаються зміцнити свою владу на місцях.
Регіони держави нагадують феодальні уділи. А результат певної політичної сили в тій чи тій області безпосередньо залежить не від її програми, а від того, який олігарх за нею стоїть.
Попередні підсумки виборів досить однозначно вказують на проблему. Лише кілька партій змогли показати по всій країні більш-менш рівний результат. «Солідарність», «Батьківщина», РПЛ та «Самопоміч» пройшли до місцевих рад практично в усіх областях. Приємно здивували «Сила людей» і Демократичний альянс, домігшись локальних успіхів як у Західній Україні, так і на Донбасі. Водночас подекуди до місцевих рад пройшли кишенькові партії, що належать олігархам та регіональним князькам. Чи швидше навіть не партії, а політичні інструменти, створені, щоб відстоювати інтереси однієї-двох конкретних осіб.
Результат олігархічних партій серйозно різниться поміж регіонами залежно від ступеня впливу там їхніх власників. Наприклад, політичний проект УКРОП Ігоря Коломойського домігся значного успіху в базових регіонах олігарха: у Дніпропетровській області й місті Дніпропетровську, де його підтримали 25% виборців, а також на Волині, де він обійшов зі значним відривом усіх конкурентів. При цьому в сусідній із Волинською Рівненській області УКРОП уже балансує на межі проходження п’ятивідсоткового бар’єру, попри світоглядну спорідненість двох регіонів. А в Донецькій області, яка ментально близька Дніпропетровській, УКРОП із тріском програв і не набрав навіть 5%.
Читайте також: Хай живе стабільність!
Інший політичний проект Ігоря Коломойського — «Відродження», який складається переважно з колишніх членів Партії регіонів і призначений для Південного Сходу, домігся феноменального успіху в Харкові, де цю партію очолив Геннадій Кернес. Партія, наспіх створена лише кілька місяців тому, дістала 54% голосів жителів міста. Таким дивам позаздрив би будь-який західний політтехнолог, але для України такі «чудеса», на жаль, цілком характерні. З’ясувалося, що партійна символіка, принципи й програма не мають для більшості жителів Харкова жодного значення, а важливими є тільки конкретні персони. І якщо завтра Кернес раптом вступить в інший проект: УКРОП Коломойського чи «Солідарність» Порошенка, рівень підтримки цих партій у Харкові миттю підскочить до небес, а «Відродження» кане туди само, куди вже канули Партія регіонів та Опозиційний блок.
На Харківщині кишенькова суть української політики проявилася, мабуть, повною мірою. Але й інші регіони не відставали.
В Одесі з великим відривом перемогла особиста партія нинішнього мера Труханова «Довіряй справам», яка набрала 34% голосів. «Солідарність» у місті здобула тільки половину цього результату. Подолала п’ятивідсотковий бар’єр й особиста політсила Сергія Ківалова — «Морська партія», набравши понад 6%. Усе це говорить про посилення впливу на Одещині місцевих кланів.
У Дніпропетровську на виборах до міської ради взяла близько 12% партія «Громадянська сила», яку повністю контролює тамтешній політик Загід Краснов. При цьому поза межами Дніпропетровської області ніхто нічого про неї не чув.
Ще більш значним локальним успіхом може похвалитися партія клану Балог «Єдиний центр», яка виграла вибори в кількох містах Закарпаття. У Мукачеві та Чопі ЄЦ помітно обігнав усі парламентські політсили, і річ тут зовсім не в тому, що в партії Балоги така гарна політична програма. Її переможна хода трагічно уривається на адміністративних межах Закарпаття. Там само, де закінчується вплив її спонсора та господаря.
Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель зазначив помітне зростання популярності регіональних партій на цих місцевих виборах і підкреслив, що такі політсили можуть нести загрозу українському суверенітету.
За словами Кошеля, хоча остаточних результатів іще немає, можна відзначити успіх Партії угорців у Закарпатській області, партії «За конкретні справи» у Хмельницькій області, партії «Черкащани» в Черкаській області, партії «Довіряй справам» на Одещині.
«Я хочу сказати, що в Україні немає регіональних партій. Ми унітарна держава, а не федерація. Усі партії в Україні загальнонаціональні», — заявив Кошель.
Утім, помітно, що декотрі національні партії використовуються як суто регіональні проекти. Цікаво, що на цьому шляху нині колишня Партія регіонів, яка перетворилася на Опозиційний блок. Його вплив обмежується тепер тільки південно-східними регіонами. Цей проект, по суті, перетворився на партію Фірташа та Ахметова і зміг показати високі результати лише в тих областях, де досі зберігається вплив їхніх олігархічних груп.
Читайте також: Світ про місцеві вибори в Україні: вирішальний вплив олігархів
Абсолютним успіхом для Опозиційного блоку вибори завершилися лише на Донбасі. На Харківщині цю партію взагалі не допустили до виборів, передавши електорат ПР «Відродженню». У Дніпропетровську Опоблок переміг, однак не здобув більшості в місцевій раді. На виборах до Одеської міськради «опозиціонери» посіли лише третє місце, набравши близько 13%. Щоправда, там їх голоси перейшли до партій Труханова й Ківалова, які отримали 40% на двох.
Цікаво, що навіть у Павлограді, де Рінат Ахметов володіє містоутворюючим підприємством «Павлоградвугілля» й користується майже абсолютним впливом, кандидат від Опозиційного блоку не зміг здобути переконливої перемоги. Коли стало зрозуміло, що представник Опоблоку Антон Вершина не спромігся перемогти в першому турі свого опонента від партії УКРОП Євгена Терехова, ЦВК просто взяла і зменшила кількість виборців у місті. Після такого «перерахунку» глава ЦВК Михайло Охендовський заявив, що другий тур у місті скасовується і кандидат Ахметова уже переміг у першому. Одначе настільки брутальне ручне регулювання виборчого процесу стало аж надто помітним: аргументи УКРОПа і громадськості виявились достатньо переконливими, щоб перегони у Павлограді мусив коментувати сам президент. Підсумок:
другому туру у шахатрському місті бути.
Події в Павлограді свідчать, що Ахметов поступово утрачає вплив і вже не може забезпечити впевнену перемогу своєму кандидатові без відвертих махінацій навіть у власному базовому місті. А Дніпропетровська область поступово переходить під контроль місцевого олігарха Ігоря Коломойського.
Утім, на тлі цих олігархічних воєн є і певний проблиск. Це успіх у низці регіонів скромних, не підконтрольних олігархам партій «Сила людей» та Демократичний альянс. Їм вдалося те, що ще роки зо два тому здавалося неможливим. Вони пройшли в місцеві ради Донецької області. «Сила людей» набрала близько 7% у Добропіллі. Демальянс дістав майже 10% у Новогродівці.
Читайте також: Вибори немісцевого значення
На сайті партії «Сила людей» зазначено, що її висуванці проходять принаймні в 35 місцевих рад. А кандидату Володимирові Шматьку вдалося стати мером Чорткова. Усе це свідчить, що в суспільстві накопичується втома від олігархічних партій і люди готові віддати голоси тим, хто майже не витрачається на телерекламу.
Оскільки Демальянс та «Сила людей» рекламували себе майже виключно в соціальних мережах, розуміємо, що інтернет стає дедалі більш визначальним фактором в українській політиці. Якщо так триватиме й надалі, то через певний час олігархічні партії зіткнуться із серйозною конкуренцією. А потім підуть у минуле, як реліктові
пережитки.