Два роки тому в Оленівській колонії на тимчасово окупованій Донеччині Росія скоїла теракт проти полонених українців. У ніч на 29 липня 2022 року в одному з бараків, де перебували українські військовополонені, більшість із яких — захисники «Азовсталі», стався вибух. Тоді загинуло понад 50 людей, щонайменше 140 було поранено. Окупанти досі не допустили міжнародні організації оглянути місце трагедії, тому точна кількість загиблих невідома.
На той момент у колонії утримували 193 полонених. Одразу після вибуху Росія звинуватила Україну в обстрілі, який нібито був здійснений з використанням HIMARS, але, звісно, не змогла обґрунтувати своє абсурдне звинувачення. Натомість Генштаб ЗСУ заявив, що російські війська здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл виправної установи в населеному пункті Оленівка Донецької області, щоб приховати тортури над полоненими й розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування ЗС РФ. А Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що, на думку міжнародних експертів, причиною вибуху в колонії була термобарична зброя.
Ось як про обставини російського теракту після ретельного документування учасників події розповідають фахівці в Українському інституті національної пам’яті.
«У ніч з 28 на 29 липня 2022 року стався один з найбільших російських терактів, спрямованих на військовополонених, — обстріл Волноваської виправної колонії в селищі Оленівка, де утримували оборонців “Азовсталі”. Внаслідок теракту в Оленівці загинуло щонайменше 53 українських захисники та ще 130 дістали поранення різної тяжкості.
Напередодні, 27 липня, майже 200 бійців бригади НГУ “Азов” перевели в нашвидку відремонтоване приміщення в промзоні колонії. Наступного вечора їх вишикували, перевірили за списком і по одному завели в барак, заборонивши виходити на вулицю.
Близько 23:15 за межами колонії почувся вибух, а приблизно опівночі пролунав другий — уже всередині камери. Унаслідок вибуху приміщення барака завалилось і розпочалася пожежа. В’язні, які перебували в тій частині барака, де стався вибух і палало полум’я, загинули всі, в іншій — отримали важкі поранення й страшні опіки. Звідти чулися крики, але зайти всередину вже було неможливо. Адміністрація колонії тим часом не гасила пожежу й не надавала медичної допомоги. Тому багато травмованих помирали від втрати крові й больового шоку.
Лише за три години після теракту окупаційна адміністрація колонії допустила полонених, які мали медичний досвід, для надання допомоги лише тим, хто зумів власними силами вибратись назовні. Евакуацію потерпілих окупанти розпочали лише зранку та проводили її вантажівками. Через таке транспортування частина поранених загинула в дорозі.
11 жовтня 2022 року Україні повернули тіла українських військових, серед яких за результатами молекулярно-генетичних експертиз ідентифікували 52 загиблих в Оленівці. Засвідчення інших триває. Так само не завершене й слідство у кримінальному провадженні, відкритому Офісом Генерального прокурора за фактом обстрілу військовими РФ колонії в Оленівці. Їх звинувачують у порушенні законів і звичаїв війни щодо жорстокого поводження з військовополоненими або цивільним населенням, поєднаного з умисним убивством.
Після цього російська сторона не допускає в колонію Оленівки ні українських і міжнародних слідчих, ні місію Червоного Хреста та ООН. Утім і наші, і іноземні експерти спростували звинувачення Росією Збройних сил України, які буцімто поцілили по тюрмі з реактивної системи залпового вогню HIMARS, отриманої від США.
Українська Гельсінська спілка з прав людини, Спільнота родин Оленівки, Регіональний центр прав людини та Медійна ініціатива за права людини добиваються притягнення Російської Федерації в Міжнародному кримінальному суді за теракт в Оленівці».
«Жоден з тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території “Азовсталі”, не виконав своїх обіцянок, — заявив у день сумних роковин масового вбивства українських захисників “Азовсталі” колишній командир оборони Маріуполя, а нині командир 12 бригади спеціального призначення “Азов” НГУ Денис Прокопенко (Редіс). — Збереження життя кожного військовослужбовця гарнізону, незастосування тортур та якнайшвидші обміни — ось першочергові домовленості, які ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста, російська сторона та військово-політичне керівництво України гарантувало нам у травні 2022 року.
Так, росіяни з властивим їм віроломством наплювали на всі ці пункти. Апогеєм порушення ними законів і звичаїв ведення війни стала страта 53 беззбройних азовців в Оленівці. Два роки тому уві сні вони були підступно вбиті в організованому росіянами теракті в бараці колонії. Більше сотні наших побратимів отримали поранення. Сучасна історія не знає подібних прикладів нелюдської жорстокості щодо військовополонених.
У день, коли вся країна схиляє голови перед загиблими в Оленівці азовцями, мені не дає спокою лише одне питання: чи доклали інші гаранти збереження життів особового складу Маріупольського гарнізону усіх зусиль, пропрацювали усі можливі варіанти та залучили необхідні важелі впливу на росіян, щоб обіцяні через 3–4 місяці після виходу з “Азовсталі” обміни сталися?
Справа “Азову” — нищити ворога й поповнювати обмінний фонд. Це завдання наш підрозділ протягом року успішно виконує на Кремінському напрямку. Часто всупереч усьому. Чи виконують свою роботу ті, хто добровільно взяв на себе ці обов’язки, і ті, на кого їх поклав закон?
Важко передати словами, що таке один день у російському полоні. Часу немає. Постійні катування, голод, показова страта в Оленівці, незаконні судилища й довічні ув’язнення.
Скоро вам нікого буде обмінювати».