"Зараз в Криму понад 100, на Донбасі майже 200, в Білорусі майже 600 (політв'язнів – Ред.). На Донбасі, в Криму і в Білорусі в цьому році більше політв'язнів, ніж було, коли я почав свою роботу в Держдепі понад 30 років назад. Ситуація дуже сумна. Все-таки ми як боролися з цією проблемою 30 років тому, так це наша основна задача і зараз. Це дуже болюче питання", – зазначив тимчасовий повірений у справах США в інтерв'ю Радіо Свобода.
У коментарі Тижню очільниця правозахисної організації "Центр громадських свобод" Олександра Матвійчук підкреслила, що "для Російської Федерації незаконно утримувані люди – це валюта, товар, яким вона тисне на Україну, щоб добитися від неї геополітичних поступок".
"Коли ми говоримо про питання звільнення незаконно утримуваних людей на окупованих територіях Донбасу, Криму, а також в Російській Федерації, йдеться щонайменше про дві категорії людей. Перша – це ув’язнені за політичними мотивами. РФ послідовно дотримується позиції, що Мінські домовленності не стосуються цих людей, а тому не варто ставити взагалі на обговорення це питання. Мовляв, вони всі – громадяни РФ, які вчинили кримінально карані дії за Кодексом РФ. Друга категорія – це військовополонені та цивільні заручники на території окупованих територій Донбасу. Тут вже набувають чинності Мінські домовленності, але Російська Федерація і в цьому випадку "хитрує", оскільки не підтверджує частину людей, які утримуються так званими “ЛНР” і “ДНР”, виводить із обговорення цілий ряд затриманих, говорячи, що їхнє ув’язнення жодним чином не стосується воєнних дій, що вони порушили закони “республіки”. Ну і загалом РФ всіляко гальмує цей процес, вимагаючи від України не звільнення людей на людей, а воду в Крим, федералізацію, внесення змін до Конституції України та інші політичні моменти", – розповіла правозахисниця.
Читайте також: Олександра Матвійчук: «Усі полонені, на жаль, були впевнені в безкарності тих, хто вчиняв над ними тортури»
Олександра Матвійчук нагадала, що коли восени 2019 року було звільнення групи політв'язнів, зокрема Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Павла Гриба та інших, Україна була змушена віддати ключового свідка, безпосереднього учасника збиття МН17 Володимира Цемаха.
"Коли ж востаннє звільняли людей з Донбасу в грудні 2019 року, ми віддали п'ятьох беркутівців, обвинувачених в розстрілах людей на Майдані. Власне, цим Росія намагалася зруйнувати справу, яка вже доходила до винесення вироку", – зазначила керівниця "Центру громадських свобод".
На думку Матвійчук, в таких умовах дуже складно спрогнозувати наступне повернення українських політв'язнів, оскільки одномоментне звільнення, якого вимагають Мінські домовленності, перетворилося на обмін – економічну категорію.
"Навіть якщо уявити звільнення всіх нині ув’язнених в Росії та на окупованих територіях, нічого не заважає РФ вже завтра арештувати вдвічі чи втричі більше людей. Це зумовлює переглянути нашу стратегію і змінити її, боротися не тільки за звільнення людей, які нині знаходяться в списках, але й за стратегічні зміни в ситуації, тобто за тих людей, які будуть ув’язнені вже завтра", – наголосила правозахисниця.