Олександр Крамар: Україні потрібен свій варіант економічного націоналізму

5 Квітня 2018, 13:18

Україні потрібна економічна політика, покликана створити з нуля або з наявних зародків численний, конкурентний та агресивний малий і середній бізнес, а також виростити справді національний великий бізнес, національних чемпіонів. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.

 

«Україні потрібен свій варіант економічного націоналізму. Але не того, який захищав би від зовнішніх подразників і консервував активний олігархічний та пострадянський бізнес-ландшафт, що є частиною російської цивілізаційної матриці. На часі економічна політика, покликана створити з нуля або з наявних зародків численний, конкурентний та агресивний малий і середній бізнес, а також виростити справді національний великий бізнес, національних чемпіонів. Він має орієнтуватися на пріоритет зростання свого та країни, стратегію «збільшення національного пирога» в інтересах більшості, а не паразитувати на національних багатствах із метою привласнення собі левової частки вже наявних активів», – переконаний він.

 

Крамар зауважує, що лише та частина великого та середнього бізнесу, яка буде готова змінюватися, відмовитися від паразитування на ресурсах країни в попередніх умовах економіки обмеженого доступу й адаптуватися до нової економіки «збільшення національного пирога», може бути допущена до користування благами державної політики економічного націоналізму.

 

Водночас, за словами експерта, треба усвідомлювати, що для того, аби мати й зберігати право на суверенну економічну політику, яка відштовхувалася б виключно від національних інтересів України та її національного бізнесу, потрібно навчитися самій собі давати раду. Залучення зовнішніх ресурсів, незалежно від того, ідеться про кредити, інвестиції чи безоплатну допомогу, має відбуватися виключно за умови, що ресурси можуть використовуватися відповідно до визначених усередині країни пріоритетів фінансування та щодо цих коштів немає вимог, які змушують коригувати національну економічну політику. У жодному разі не можна допускати, щоб отримувані ззовні ресурси спрямовувалися на споживання.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»