Соціальна рівність не означає і навіть заперечує соціальну справедливість, адже приносить у жертву принципи справедливої винагороди за продуктивнішу працю та ініціативність. Про це на сторінках Тижня пише економічний експерт Олександр Крамар.
За його словами, соціальна рівність руйнує стимули до розвитку, інфантилізує та перетворює на соціальних паразитів частину потенційно активних громадян. А отже, знижує рівень заможності та підриває мотивацію до продуктивної праці тієї частини суспільства, яка і далі працює на розвиток.
«У результаті зростання добробуту громадян гальмує, замість того щоб демонструвати необхідні для такої бідної країни, як наша, випереджальні темпи. Крім тупцювання на місці постійне розкручування теми посилення соціальної нерівності в інформаційному полі загрожує Україні соціальними та політичними потрясіннями, які здатні відкинути її на багато років назад. Щоб уникнути важких, а може, і незворотних наслідків, лідерам думок і журналістам варто було б виявляти більшу відповідальність в умовах, коли політики влаштовують змагання в соціал-популізмі та розпалюванні марних сподівань на можливість і тим більше позитивний вплив на розвиток країни боротьби із соціальною нерівністю», – пише експерт
Крамар зауважує, що важливо не лише пояснювати громадянам, чого насправді варті солодкі обіцянки, а й формувати в них альтернативні електоральні очікування на основі реалістичного сприйняття дійсності та способів її поліпшити.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»