Автор статті Олександр Крамар пише про те, що стратегія національного успіху в Україні має взяти за провідну ідеологію загального процвітання і збільшення доступного для широких верств населення і бізнесу “національного пирога”. Це важливо, адже перерозподілом національного багатства збільшити доходи більшості українців “бодай удвічі-втричі ”не є реальним.
Економічний оглядач акцентує на тому, що без формування потужних національних компаній і ФПГ країна не зможе отримати економічну незалежність і суб’єктивність у світовій економічній системі.
“Саме з цієї причини низка держав, що виходили на світову арену чи намагалися втриматися на ній у ХХ столітті, робили ставку на підтримку так званих “національних чемпіонів” — потужних корпорацій чи фінансово-промислових груп у секторах, де вони мали об’єктивні конкурентні переваги або сильні позиції”, – пояснює автор та додає, що зці корпорації отримувану підтримку та лобіювання інтересів на політичному рівні, мусили узгоджувати власну експансію з інтересами країни свого походження
Читатйе також: Дослідження Chatham House: Як працює олігархічна система в Україні у різних секторах
“Наявна кредитно-фінансова система наразі також не відповідає потребам забезпечення бізнесу інвестиційними ресурсами, особливо коли йдеться про заохочення до нарощування внутрішнього виробництва й експорту товарів. Вона сфокусована на отриманні надприбутків від споживчих позик і гарантованого доходу від державних облігацій. А розрив між споживчим кредитуванням населення та фінансуванням підприємств стрімко зростає”, – пише Олександр Крамар.