Фундаментальних причин для зміцнення гривні чи підвищення привабливості українських цінних паперів, номінованих у гривні, не було й немає. Про це пише економічний експерт Тижня Олександр Крамар.
Так, за його словами, за вісім місяців 2019-го дефіцит торгівлі товарами збільшився до $5,01 млрд. Експорт останнім часом фактично не зростає, а незначне поліпшення торгового балансу відбувається переважно завдяки зменшенню видатків на імпорт через кон’юнктурне подешевшання енергоносіїв.
«Очевидно, що позитивні фактори переважно тимчасові, а подальший спад на сировинних ринках значно більше загрожуватиме українським доходам від експорту сировини та напівфабрикатів, ніж сприятиме зменшенню видатків на імпорт. У проекті бюджету-2020 закладено очікування $12–12,5 млрд дефіциту торгівлі до кінця 2019-го та $14 млрд 2020-го. Та й чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні $4–4,5 млрд у 2020-му, що надто оптимістично на тлі фактичних обсягів їх приросту в останні роки», – пояснює Крамар.
Крім того, за словами експерта, погіршується й загальний стан економіки та ключових експортних галузей. Після різкого зростання в липні виробництво сільськогосподарської продукції в серпні, навпаки, помітно зменшилося (на 11,8%). Також упродовж останніх місяців у країні триває промисловий спад, переважно за рахунок обробної галузі: якщо в березні обсяг виробництва тут був вищим порівняно з аналогічним місяцем минулого року на 5%, а в квітні на 7,4%, то в наступні місяці галузь або стагнувала, зростаючи на близькому до нуля рівні (наприклад, у травні й липні порівняно з аналогічними місяцями минулого року приріст становив лише відповідно 0,7% і 0,3%), або взагалі втрачала обсяги, однак уже значно соліднішими темпами (у червні на 6,1%, у серпні на 4,1%).
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»