Як ви охарактеризували б основні проблеми країни та які бачите шляхи їх подолання?
— В Україні надто багато обговорюють проблеми, замість того, щоб їх розв’язувати. Потрібно припинити порожні розмови й почати працювати.
Якою ви бачите прийнятну модель взаємодії держави з бізнесом? Досвід яких країн нам варто було б наслідувати?
— У кожної держави свій шлях. Що стосується взаємодії держава — бізнес, то бізнес потрібно поважати й принаймні не заважати проєктам, які не суперечать законодавству. А краще підтримувати хоча б добрим словом.
Якої економічної політики потребує Україна?
— Розумної й такої, що відповідає національним інтересам.
Читайте також: Юрій Гусєв: «Для нас головним завданням є забезпечити ЗСУ якісною й сучасною технікою та озброєнням»
Яким ви бачите майбутнє Харкова в новітній економіці? Чи не застарів його науковий потенціал?
— Чи можуть застаріти фундаментальні знання? Ні. У Харкові найкращий в Україні університет та й загалом чудові виші, винахідливі студенти. Отже, чому б і не Кремнієва долина? У нашому «Екополісі ХТЗ» ми вже її створюємо.
У кожному великому українському місті обіцяють звести українську Кремнієву долину. «Екополіс ХТЗ» теж має таку амбіцію. Чи не запізнюємося ми з такими ідеями?
— Вони обіцяють, а ми робимо. Усе у світі відбувається в належний час.
Як ви оцінюєте свій досвід роботи з Skyrizon Aircraft Holdings Limited? Чи безпечні китайські інвестиції?
— За першим запитанням мені поки що нічого оцінювати, бо немає практичної можливості розвивати українське авіабудування. А щодо другого — зауважу: безпечно для України, коли «Мотор Січ» перетвориться на купу металобрухту, а десятки тисяч робітників опиняться на вулиці, поки тривають політичні ігри? Певно, що ні.
Читайте також: Ігор Мазепа: «У найближчі п’ять років країна розвиватиметься й рівень життя покращиться»
Людський капітал в Україні. Чи справді він достатньо високий, як це показує офіційна статистика?
— Таких людей, як в Україні, немає більше ніде. І офіційна статистика не знає й не може знати, які вони насправді чудові та на що здатні.
Як вирозумієте відповідальність бізнесу?
— Бізнес має створювати матеріальний фундамент суспільного життя, впроваджувати нові технології, бути джерелом добробуту й драйвером розвитку. Підставляти плече державі в тих проєктах, де доцільне приватно-державне партнерство. Наприклад так, як ми робили в DCH, коли готували Харків до Євро-2012, чи зараз, коли я став приватним інвестором будівництва аеропорту в Дніпрі. Але бізнес не має брати на себе соціальні функції держави, які є її прямим обов’язком.
Читайте також: Андрій Коболєв: «Я не вірю, що закупівля газу в Росії може бути суто комерційною операцією»
Нові часи формують нову етику. На Заході бізнес стає дедалі чутливішим до питань довкілля, гендеру, політики відкритості. Чи відчуває ці тренди український бізнес і особисто ви?
— Є справді важливі й природно притаманні бізнесу питання. Зараз гуру менеджменту вже дуже логічно говорять не тільки про корпоративну соціальну відповідальність, а й про ESG — Environmental, Social і Governance як корпоративне управління. Це дуже правильно, бо бізнес працює не у вакуумі. Довкілля, суспільство, внутрішні стейкхолдери заслуговують на повагу, що трансформується в практичні дії. Для мене це прості й базові речі, з самого початку я налагоджую свою роботу в бізнесі на таких засадах. Що ж до хайпових речей, коли від бізнесу вимагають відверто абсурдних кроків, то це мильні бульбашки, які з’являються й зникають.
Чим є футбол в Україні? Довгий час його називали «іграшкою олігархів». Чим він є особисто для вас?
— Особисто для мене український футбол зараз — це мрія, що має втілитися в життя. Зараз в Україні футболу немає. Можливо, він з’явиться, коли ми відродимо харківський «Металіст», бо разом з ним повернеться здорова спортивна конкуренція та вболівальники — повернеться життя.
—————-
Олександр Ярославський народився 1959 року в Маріуполі. У 1989-му закінчив аспірантуру Одеського технологічного інституту, кандидат технічних наук. У бізнесі з 1990-х років. Власник і президент групи DCH, експрезидент футбольного клубу «Металіст».