Що спільного та що відмінного між новим проектом податкової реформи й тими двома варіантами, які були напрацьовані торік? Які ключові позиції тих проектів не дали змоги ухвалити реформу в 2015-му і як вони змінилися в новому проекті?
— Все ж таки проект реформи було ухвалено: лише деякі норми не ввійшли до остаточного варіанта. Торік я теж був залучений до цього процесу як профільний заступник голови Адміністрації президента й займався питанням змін до Податкового кодексу. Тому добре розумію, де є проблеми. Головне, як працює податкова і як побудована система адміністрування податків. Питання ставок другорядне. Саме від адміністрування залежать рівень корупції та зацікавленість бізнес-інвесторів. Адже коли інвестори розглядають можливості вкладання своїх грошей, то насамперед звертають увагу на Податковий кодекс, спілкуються з юридичними та аудиторськими компаніями, що обслуговують бізнес в Україні.
Ми знизили податки на працю, і це позитивно. Але чи вирішило це головні проблеми бізнесу? Ні. Чи питає бізнес про ставки ПДВ? Ні. Але майже кожен нарікає на проблеми з поверненням ПДВ, зокрема на відкати за його повернення. Звісно, такі зловживання дуже відштовхують бізнес. І це лише один із найочевидніших прикладів.
Тому три головні відмінності наших пропозицій цього року такі. По-перше, ми фокусуємося на вирішенні головної проблеми бізнесу — спрощенні адміністрування. По-друге, цього разу немає різних таборів чи різних варіантів реформи, ми працюємо як команда на спільний результат. Створено робочу групу, до якої ввійшли представники Податкового комітету ВРУ включно з його головою Ніною Южаніною, інші депутати, співавтори Закону № 3357, бізнес-асоціації, громадські експерти та представники ДФС. Звичайно, не завжди легко було йти на компроміси, але ми знайшли рішення за всіма спірними питаннями й дамо результати, на які чекає бізнес. По-третє, на відміну від минулого року, коли податкову реформу до останнього розробляли в секреті, тепер ми від самого початку зробили процес максимально відкритим, щоб було враховано якомога більше пропозицій. Проводили десятки робочих зустрічей, відкриті консультації з бізнесом та громадськими експертами, кілька разів оприлюднювали на офіційному сайті Мінфіну й сторінці у Facebook робочі версії документа для публічного обговорення, де абсолютно кожен охочий міг
надіслати свої коментарі та пропозиції.
Читайте також: Тарас Кутовий: «Держава може бути ефективним власником в одиничних випадках»
Роботу над проектом ми вже завершили й плануємо подати його до Верховної Ради впродовж тижня. Дуже хочу, щоб його якнайшвидше ухвалив парламент.
Як ви оцінюєте шанси нової податкової реформи бути ухваленою цього року й запрацювати наступного? Чи стане парламент найбільшою перешкодою на цьому шляху?
— Не думаю, що парламент чинитиме опір: там суцільний позитив. Гальмуватимуть лише ті, хто на цьому зараз заробляє. Голосування все покаже. Реформа однозначно необхідна бізнесу. І він нас підтримуватиме, зокрема щодо ліквідації податкової поліції. Але в законопроект ми не включаємо питання про податкову поліцію та створення Служби фінансових розслідувань. Відповідний закон уже готовий, обговорюється з міністерствами, і ми плануємо подавати його на розгляд Кабміну окремо. Адже податкова поліція — один з інструментів ДФС, і не надто ефективний. А на думку бізнесу, взагалі негативний.
Вважаю, що реформу приймуть. Звісно, там є антикорупційні норми, які можуть декому не сподобатись. Але нехай вибачають… Настав час реальних змін.
Чи йдеться в межах податкової реформи про зменшення загального податкового навантаження на економіку та рівня перерозподілу ВВП через бюджет?
— Наші податкові зміни не передбачають перегляду ставок. У нас інший підхід. Ми зменшуємо навантаження на бізнес, саме поліпшуючи адміністрування. Це зменшує затрати грошей та часу для бізнесу.
Дехто може казати, що коли немає перегляду ставок, то це не реформа. По-перше, ми самі ніколи не називали реформою. Це покращення адміністрування та вирішення наявних проблем бізнесу. По-друге, ми запроваджуємо практичні зміни, які дадуть реальний ефект для бізнесу. І це головне.
Якщо говорити про бюджет, то я завжди підтримував ідею «маленької держави». Тобто виступаю за малий, але ефективний державний апарат. Дуже не люблю, коли кошти витрачаються неефективно і на тих, хто не виконує своїх функцій або виконує, але неякісно. Тому наша мета зараз — оптимізувати державний апарат (і ми дуже прискіпливо дивимося на всі видаткові частини), виявити неефективність, взяти ресурс і розподілити його там, де це необхідно. Ми вже визначили ключові пріоритети в бюджетному процесі й фокусуватимемо ресурси там, де вони зараз надзвичайно важливі. А це оборона, освіта (насамперед середня), енергоефективність, інфраструктура, дипломатична служба.
Щодо інших сфер, де є неефективність, слід проводити скорочення та підвищувати зарплату. Наприклад, ДФС. Після 30% скорочення там зараз працює 41 тис. осіб, але я вважаю, що треба провести додаткове зменшення штату й завдяки цьому підвищити оклади. Тому що за нинішніх зарплат провідним інспекторам у ДФС важко сподіватися на викорінення корупції. Я певен, що кожен орган має шукати ресурси насамперед у себе. І будь-яка оптимізація повинна використовуватися для підвищення зарплат. Хочу підкреслити, що в держави немає величезного сейфа, звідки можна взяти мільярди гривень, щоб підняти зарплату всім і набагато. У нас украй обмежені ресурси!
Ви стали ініціатором податкових канікул для малого бізнесу. Однак, за даними Держстату, 56% усіх ФОП та левова частка малих підприємств працюють у галузі торгівлі та ремонту, тобто без значної доданої вартості. Чи є сенс стимулювати малий бізнес із такою структурою?
— Треба знаходити будь-які механізми для стимулювання й подивитися, що спрацює. Бо зараз у нас майже немає середнього й малого бізнесу. А фокус повинен бути саме на цю нішу. Але тут є певні проблеми. Малому бізнесу завжди складно вийти навіть на український ринок, не кажучи вже про зарубіжний. Тому що питомі витрати на вихід на ринок диспропорційні. Також мінус у тому, що для малого й середнього бізнесу в Україні недоступне фінансування. Зазвичай банки не кредитують його або роблять це лише за дуже високими ставками. На Заході є програми, які дають змогу розпочати бізнес (венчурний капітал). В Україні наразі такого немає. Один із варіантів — банківське фінансування, але воно надзвичайно ризиковане й дороге. Розуміючи це, ми запропонували механізм податкових канікул. Але шукатимемо й інші підходи. Для малого бізнесу надзвичайно важливо прибрати будь-які перепони в реєстрації компаній, мінімізувати звітність. Адже все це витрати й ризики для бізнесу. Саме цим ми й займатимемося.
Читайте також: Геннадій Зубко: «Йде боротьба не з високими тарифами, а за різну вартість газу»
Чи згодні ви з тим, що значна частина бізнесу, який працює в тіні, приховує доходи від держави не зі злого умислу, а через неефективність? Тобто не платять податки, бо інакше не виживуть. А підвищувати ефективність заважає рівень освіти, управлінських навичок тощо. Чи матиме в такому разі успіх боротьба з тіньовою економікою і як її потрібно виводити на світло за цих умов?
— Звісно, успіх буде. Що стосується невиживання, то рівень наших податків досить конкурентний з іншими країнами. Є певні моделі оподаткування. Не можна сказати, що країна не виживе, якщо всі чесно сплачуватимуть податки. Наприклад, у капіталістичних країнах бізнес успішно працює та сплачує всі податки. І його розмір тут не має значення. На жаль, наша система дозволяє не платити податки або платити мінімум. Коли ми говоримо про малий бізнес (ритейл-компанії, магазини), то там є багато зловживань через спрощену процедуру сплати податків. Тому ДФС повинна чітко виконувати свою функцію й припиняти такі зловживання. І я впевнений, що наявні закони дають змогу покласти край зловживанням деяких компаній спрощенкою.
До того ж не слід забувати, що сплачувані податки спрямовуються на пенсії та в бюджетну сферу. Тобто треба думати про економіку, а не намагатися заплатити по мінімуму. Наприклад, сьогодні багато українців здійснюють покупки через інтернет (а це так звані сірі поставки) або їздять до магазинів із контрафактною продукцією, які не сплачують податків. Тому, вважаю, якщо не поміняти систему адміністрування на справедливу, то навіть ті підприємці, які хочуть працювати чесно, не зможуть бути конкурентоспроможними. Але це питання не тільки ставок, а й чесності. Коли зробити для всіх однакові правила, модель запрацює по-іншому. Якщо люди сплачуватимуть податки, то за можливості держава зменшуватиме певні ставки. Але зараз, коли ми не вирішили нагальних проблем, які я озвучив, це робити просто безвідповідально. Тому що ми сьогодні вкрай реалістично оцінюємо бюджет. І будь-які експерименти, що звучать дуже популістично, відкидаємо. Є ризик, що в нас буде дірка в бюджеті, а уряд відповідальний перед пенсіонерами й людьми, які отримують субсидії та зарплати з бюджету. Наше завдання — щоб вони ці кошти отримували. І не пенсіонери мають платити за те, що в нас погано працює система адміністрування податків.
У ЗМІ нерідко можна натрапити на інформацію, що через митницю держава недоотримує десятки мільярдів гривень. Наприклад, Костянтин Лікарчук казав про 20–50% офіційно зібраних сум, тобто йдеться про 50–100 млрд грн. Чи є у вас оцінки цих сум? З яких компонентів вони складаються? Чи можна їх спрямувати до бюджету і які для цього перешкоди?
— Є багато перепон. Основні — контрабанда, корупція. Наша митниця нетранспарентна, корумпована, як наслідок — навіть транзитні товари часто не проходять через територію України. Масштаби контрабанди складно оцінити, тому я не вірю в суми, названі Лікарчуком. Адже досить багато компаній працює чесно, особливо великий бізнес, іноземні компанії. Щодо цього питання в нас є свої цифри. Та якщо побороти корупцію на митниці, то можна приблизно на 40% збільшити грошові надходження до державного бюджету. Але до контрабанди на митниці мають стосунок не лише її працівники, а й співробітники СБУ, прикордонники. У цій ситуації ми робимо все, що можливо зробити в межах функцій Кабміну.
І що саме?
— Розроблено електронну систему «єдине вікно», яка відповідає на більшість проблемних питань (крім оціночної вартості). Подати митну декларацію можна електронною поштою. Після прибуття товару на кордон його мають оглянути за чотири години. Якщо є зауваження, протягом доби повинна бути проведена одночасна перевірка органами, які висловили такий намір. І проводяться зазначені перевірки в узгоджений із декларантом час та не можуть тривати довше ніж 24 год. Процес регулюватиме низка індикаторів. І якщо багато вантажів затримуватимуть необґрунтовано, змінимо індикатора. Поки що електронна декларація не діє, але ми працюємо над цим. Звісно, ця модель для бізнесу, який працює прозоро. Що ж до тіньовиків, то для боротьби з ними слід запровадити антикорупційні процедури. І перше — автоматичний розподіл декларацій. Часто компанії використовують одного інспектора, попередньо з ним домовившись. Розірвати цей зв’язок може електронна система, тому що інспектор заздалегідь не знатиме, кого перевірятиме.
Читайте також: Нова економічна мапа
Також уведено аудіо- та відеофіксацію. На закупівлю камер потрібні значні кошти, але цей метод контролю окупить себе. Запущено «мобільні групи» (планується 20 бригад). Ми хотіли створити контролюючий механізм за митницями, але щоб із ними не було безпосереднього зв’язку. І зробили автономний аналітичний центр (підключений до баз даних ДФС), підпорядкований міністрові фінансів. У разі виявлення ризиків або зловживань на митницю спрямовуються мобільні групи, що мають право зупиняти транспорт навіть після проходження всіх перевірок. Також створюємо «ціновий центр», бо одна з проблем — дискреція вартісного розмитнення, а отже, там є місце для корупції. Ми прагнемо мінімізувати дискрецію та використовувати референтні світові ринкові ціни як орієнтир. Коли ж у нас буде повний обмін інформацією з митницями сусідніх іноземних країн, можливість зловживань зникне взагалі. Звісно, контрабанда лишиться, але то вже інше питання.
Ви вже згадували в нашій розмові ДФСУ. Торік нерідко можна було почути про трирічний план реформування ДФС, узгоджений із МВФ. Що з цього плану вже реалізовано, які камені спотикання?
— Як таких каменів спотикання немає. Але я не хотів би говорити про абстрактні плани. Важливо не те, наскільки план реалізований, а те, чи є від цього реальний ефект. Краще запитайте в бізнес-кіл, бо саме вони є головним індикатором. План можна виконати майже в повному обсязі, але якщо бізнес не відчуває полегшення… Зараз ми вносимо туди свої ідеї, бо я ним не задоволений. Вважаю, що бізнес має право вже сьогодні бачити певні зміни. Усі розуміють, що в нашій країні проблеми з ДФС. Ми пропонуємо вивести податкові бази з-під контролю ДФС і передати їх Міністерству фінансів. Це моя принципова позиція, і її повністю підтримують Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики і його голова Ніна Южаніна.
Далі скасування податкової поліції та створення Служби фінансових розслідувань (аналітичний центр у складі максимум 2,5 тис. працівників). Це має статися наприкінці осені, і я сподіваюся на позитивний результат її роботи. Ми пришвидшуємо реформування районних відділень ДФС — там не буде аудиту. А навіщо чекати ще два роки, як передбачено планом? Скорочення, які зараз відбуваються на регіональному рівні, спонукатимуть людей переходити на інші методи роботи (електронні). Це дасть нам змогу дещо скоротити штат, щоб підняти зарплату іншим працівникам. Такі системні зміни треба пришвидшувати, бо завдяки їм зменшиться й тиск на бізнес.
А чим ви мотивуєте виведення податкових баз з-під опіки ДФС?
— Зараз усе адміністрування йде через електронні системи. І є кілька причин, чому ми вважаємо, що на цьому етапі бази даних не мають бути в ДФС. Основна — певний конфлікт інтересів. ДФС, якщо вона працює як сервісна служба, не повинна мати жодних спокус. А вони є, і ДФС часто цим користується. Звичайно, можна намагатися зробити так, щоб там не йшли на спокуси. Але простіше вирішити питання системно. Адже є приклади, коли система раптом «завалилася» і ніхто, крім ДФС, не має до неї доступу, ніхто не може її перевірити. Також була система з електронним ПДВ (по сільському господарству), яка надто багато відшкодовувала коштів. Насправді якщо «гратися» з цими базами даних, то в них можна сховати будь-що. Бо, коли система «падає», у ній зникає вся інформація.
Як міністр фінансів я відповідальний за роботу ДФС. Але коли ми робимо запит на інформацію з баз, то отримуємо її лише через два-три дні. А за цей час вона може бути «відредагована». Тому ми запропонували передати всі бази Міністерству фінансів. Підтримуватимемо їх у належному стані й не дозволятимемо жодних непрозорих «коригувань» із боку ДФС.