У. Т.: Наскільки саме зараз необхідне нове виборче законодавство?
– Безперечно, все законодавство стосовно виборів і до Верховної Ради, і до місцевих рад застаріло й морально, й технічно, й процедурно. Недаремно ж за результатами всіх останніх кампаній нам надходили пропозиції щодо зміни профільного законодавства. Тепер до цього долучилась і Венеціанська комісія. Нинішня змішана система – мікс закритих партійних списків та мажоритарної моделі – цілком себе дискредитувала. Адже вона породила шалену корупцію в одномандатних округах, коли купуються виборчі комісії, а водночас внутрішньопартійну корупцію, торгівлю місцями у прохідній частині списку. Тому ви правильно поставили запитання. Чи потрібно її змінювати взагалі – це навіть не тема для дискусії. Треба, й терміново. Навіть самі політики вже зрозуміли: на зміни в електоральній царині є величезний запит суспільства, тому заговорити цю тему вже не вийде. Уперше за багато років, згідно з даними соціологічних досліджень, громадяни перестали сприймати мажоритарку як найкращий варіант виборчого законодавства й, навпаки, хочуть мати виборчі списки. Нагадаю також, що в коаліційній угоді нинішньої більшості в парламенті записано зобов’язання ухвалити ще перед місцевими перегонами, які відбудуться восени, новий виборчий закон.
У. Т.: Політики реально готові до цього? Адже ухвалення нового закону було дружно завалене майже всіма фракціями торік, перед виборами-2014?
– Це вже інше питання. Справді, дискусія про необхідність системи з відкритими партійними списками точиться вже понад 10 років, однак ніхто з перших осіб держави (ані Ющенко, ані Тимошенко, ані Янукович, ані Порошенко) нічого не робив, щоб її запровадити, хоча на словах усі виступали «за». Понад те, вони тиснули на гальма ще до етапу винесення на голосування. Зрозуміло, що й усі нинішні партійні лідери без винятку не в захваті від уведення нового законодавства, адже вони втрачають засоби впливу на місця у виборчому списку. Бо ж тоді обиратимуть люди, а не власники-олігархи. Але я таки впевнений, що під тиском суспільства справа до реформи дійде і її більше штучно не затягуватимуть. Принаймні вже є кілька розроблених законопроектів, на базі яких можна працювати.
Читайте також: Голова КВУ: виборчу систему треба змінити до літа – і "обкатати" вже восени
У. Т.: Окресліть, будь ласка, основні принципи та засади, на яких має ґрунтуватися це нове законодавство. Особливо цікавить питання прифронтових та окупованих територій, які не можна не враховувати…
– Я розділяв би проведення виборів загалом в Україні та у прифронтових зонах. Щодо електорального процесу в зоні АТО має бути прописано окремий розділ або, ще краще, закон. А в основному документі про вибори, у прикінцевих положеннях, потрібна згадка про те, що відповідний процес там буде регульовано спеціальним актом. Адже не можна прирівнювати до звичайної виборчу кампанію на землях, не контрольованих українською владою, з огляду на різні моменти, починаючи від безпеки виборців і закінчуючи технічними моментами їх обліку, підрахунку голосів тощо. А якщо говорити про основні терени держави, то новий закон має бути максимально зручний для виборця, бо партійна система з відкритими списками є не так складною, як просто новою, до котрої треба адаптуватися. Не забуваймо: на негайне впорядкування чекає і багато питань, що не стосуються безпосередньо виборчого процесу. Наприклад, питання політичної реклами, формування виборчкомів, фінансування виборів тощо. Власне, все це охоплено в підготовлених проектах, потрібна тільки політична воля для впровадження. Найближчим часом при Комітеті з питань правової політики та правосуддя ВР буде сформовано робочу групу, до якої ввійдуть представники всіх фракцій, незалежні експерти від громадськості, члени ЦВК, яка й готуватиме об’єднаний законопроект. Нова система має ґрунтуватися на тому, що політична партія в кожному регіоні висуває своїх представників, голосуючи за яких люди її підтримують. Ті, хто набирає більше голосів серед політсили, стають депутатами. При цьому на місцевому рівні, наприклад районних рад, варто зробити багатомандатну мажоритарну систему, адже там пропорційна модель не зовсім доцільна. Тобто на мажоритарному окрузі має обиратися не один, а кілька депутатів. Це допоможе, до речі, уникнути й головної проблеми цього електорального принципу, де виграє тільки один, а той, хто набрав хоч би й на єдиний голос менше, вибуває. Тому на цих округах завжди стільки фальсифікацій, скандалів, судів тощо.
У. Т.: Як вам здається, цей об’єднавчий законопроект має бути абсолютно новий чи на базі старого, чинного закону про вибори?
– Виключно новим. Простіше все виписати з чистого аркуша, ніж переробляти проект, який концептуально не підходить. Понад те, є дуже якісний законопроект Чумака – Ємця, створений на основі розділу про парламентські вибори проекту так званого Виборчого кодексу Юрія Ключковського, що його той, своєю чергою, готував у 2010 році. Нам потрібно якнайбільше уніфікувати електоральні процедури під час будь-яких перегонів – парламентських, президентських, місцевих. Хоча все-таки потрібні два окремі закони: про парламентські та місцеві вибори, і з них має бути сформовано вже згаданий кодекс.
Читайте також: КВУ: нова Рада в першу чергу має ухвалити зміни до виборчого законодавства
У. Т.: Незабаром місцеві вибори. Чи не бачите проблеми у впровадженні нової моделі за малий проміжок часу? Адже такі експерименти завжди закінчувалися погано…
– Якраз навпаки, на місцевих виборах цю нову систему можна й потрібно «обкатати». Згідно з коаліційною угодою це нове законодавство має бути ухвалено не пізніше ніж у травні. Впевнений, що робоча група, до якої входитиму і я, дуже активно працюватиме в лютому – квітні, щоб наприкінці цього терміну внести законопроект до зали вже узгодженим з усіма основними політичними силами. Бо прийняти його і справді потрібно до літа, тобто хоча б за півроку до виборів, щоб не створювати вже реального цейтноту.
У. Т.: Чи здатне ухвалення нової електоральної системи забезпечити оновлення влади через вибори, тобто так звану природну люстрацію?
– Закон як такий не зробить виборів чесними й зрозумілими. На це здатні лише самі люди та їхні правильні прагнення. Але, безумовно, новий документ цьому сприятиме. Як, зрештою, і нормальному партійному будівництву, бо політсили-фікції з одним відомим обличчям більше не матимуть шансів отримати мандати. Допоможе він і приходові нових, свіжих, цікавих людей. До того ж у них тепер будуть зацікавлені й самі суб’єкти виборчого процесу.