За його словами, розробники Генплана розвитку міста до 2025 року побачили розвиток столиці України по-своєму.
У той же час міжнародна команда, котра розробила і широко прорекламувала Стратегію розвитку Києва – побачила міський розвиток в іншому ключі.
«Я би його назвав романтично-безглуздим, натомість з польотом урбаністичної фантазії: так, автори Стратегії пропонують заклади культури розмістити у «культурній долині», – розповів Бригинець.
При цьому, зауважує депутат, у Стратегії відсутній механізму побудови нових закладів культури, не визначено шляхи залучення інвестицій або ж бюджетних коштів на ці цілі.
«Власне, ознайомившись із Стратегією, я зрозумів, що означає – сторонній. Люди, які готували документ – професіонали, експерти високого ґатунку, але вони не знають Києва, вони глибоко у міську історію та особливості не вдивлялись. У даному випадку професійний, але сторонній (чи то відсторонений) погляд на Київ враження від розробки зіпсував», – вважає Бригинець.
Бригинець звертає увагу на те, що Стратегія розвитку Києва не передбачена чинним законодавством України і з юридичної точки зору жодної потреби у ній немає. «Розробка цієї Стратегії – це ідея тієї команди, яка прийшла більше року тому до влади у Києві, їхній «рекламний буклет», якщо хочете. Вважаю, що Стратегія розвитку Києва – це стратегічна PR-акція Олександра Попова та його «регіональної» команди», – вважає депутат.
При цьому Бригинець зазначив, «якщо Стратегія передбачає побудову нових театрів та музеїв, то у Генплані про це не ідеться».
«Генеральний план взагалі «не помітив» потреб культурного та освітнього розвитку Києва, передбачивши реконструкцію одного закладу освіти, пов’язаного з культурою та мистецтвом», – зазначив він.
Повне інтерв’ю з Олександром Бригинцем читайте тут.