Біля входу до Паризької мерії з’явився цими днями портрет Олега Сенцова. У понеділок Анн Ідальго, мер французької столиці, проголосила українського режисера, засудженого в Росії до 20 років ув’язнення, почесним громадянином Парижа. Скоро два тижні як французькі інтелектуали, філософи, актори, режисери здійснюють почергове голодування під стінами посольства Російської Федерації. Кожен з них залищається на 24 години у невеликому наметі, без їжі, вимагаючи виконання вимог Олега: якнайшвидше звільнити 70 українських політв’язнів, яких Росія утримує за ґратами.
“Зміна караулу” відбувається щоранку. Організатори тримають в секреті ім’я наступного голодувальника, що забезпечує постійну увагу до акції французької преси. Подібна мобілізація французів з питань непроголошеної українсько-російської війни спостерігається вперше. “Ми почали організовуватися на захист Сенцова чотири роки тому, відразу після того, як його було заарештовано, – розповів Тижню ініціатор протестів під російською амбасадою французький кінорежисер Крістоф Ружжіа. – Спочатку йшлося про суто корпоративну солідарність фахівців кіно. Режисери, документалісти, актори почали організовуватися на підтримку свого колеги. Найвідоміший з тих, хто висловився на захист Сенцова, був Педро Альмодовар. Він не перший рік виступає за його звільнення.”
Другий етап мобілізації розпочався, коли Олег Сенцов почав голодувати, вимагаючи свободи не лише собі, але й усім українським політв’язням. “Розрахунок на те, що Чемпіонат світу з футболу дозволить привернути увагу світової громадськості до війни в Україні був надто романтичним, – каже П’єр, один з активістів, хто регулярно навідується під російську амбасаду, підтримати протестувальників. – Олег Сенцов насправді дуже схожий на героя свого фільму Gamer : він також вірить, що для сильної волі немає нічого неможливого: варто тільки сильно захотіти й наполегливо досягати мети. Ця особливість характеру дає сили боротися і йому самому, і всім, хто в нього вірить”…
Читайте також: Олег Сенцов — герой нашого часу
Попри те, що сильні світу цього демонструють у взаєминах з Росією переважно слабкість та поступливість, Олегу Сенцову, зі своєї тюремної камери з поламаним телевізором, вдається синтезувати енергії дуже різних людей на захист справедливості. Від 14 травня, – дня, коли розпочав голодувати Олег Сенцов, – кілька французьких режисерів, поставили до дії цілу програму підтримки свого ув’язненого українського колеги. У Парижі та поза його межами були зорганізовані дебати, конференції, перегляди фільму “Процес” про суд над Сенцовим та його власного фільму Gamer , під час кривавого Мундіалю активісти української громади щотижня виходили на вуличні демонстрації, писали листи Макрону із проханням використати прямий зв”язок з Путіним та домогтися звільнення Олега… Інструменти демократії запрацювали на всіх рівнях. Емманюель Макрон заходився був надзвонювати Путіну, сподіваючись виторгувати у нього, ввічливо та доброзичливо, свободу Сенцову. На жаль, марно.
З 14 вересня почалася третя фаза мобілізації на підтримку Олега. Митці, політики, громадські активісти почергово змінюються на протестній варті під стінами амбасади РФ. У посольстві Московії дратуються, не втомлюючись викликати поліцію, за будь-якого приводу та без нього. До скверика Клода Дебюссі приходили голодувати колишній міністр юстиції Франції Крістіан Тобіра, голова правозахисної організації “Міжнародна Амністія” Сесіль Кудріу, сенатор Давід Ассулін, артисти Флоранс Дорель,Франсуа Берлеан, Луї Гарель, письменниця Марі Деплешен, режисери Раду Міхалеану, Аліс Діоп, Емманюель Фінкель, документаліст Рафаель Глюксманн та багато інших помітних постатей. “Нині насамперед це — політична акція, – наголошує ініціатор протесту Крістоф Ружжіа. – Через знайомих впливових людей ми намагаємося достучатися до Макрона, Туска, інших політиків, щоб змусити іх домагатися від Путіна звільнення Олега та інших політв”язнів.”
Читайте також: Адвокат Сенцова: «У нас є оптимізм, що Олега звільнять»
“Справа Сенцова — це символ репресій проти свободи висловлювання, проти свободи політичних поглядів. Відправна точка — це заперечення анексії Криму, це боротьба за визнання Криму українською територією,” – заявила журналістам колишній міністр юстиції Франції Крістіан Тобіра. Вона стала першою, хто відголодувала добу під амбасадою Московії. Крістіан Тобіра також висловлювалася на підтримку Сенцова під час Чемпіонату міру з футболу. “Я поважаю його вибір, – сказала Тобіра журналістам. – Здатність йти до кінця, готовність померти за свої ідеали мені — близькі мені й зрозумілі. Я походжу з Південної Америки, де боротьбу за незалежність, проти колоніального устрою часто втілювали лідери, які готові були до самопожертви.”
Голова французької філії “Міжнародної Амністії” Сесіль Кудріу також провела ніч у наметі під амбасадою Московії. “Процес над Сенцовим був юридичним фарсом, – пояснила вона свій крок солідарності з українським режисером. – Єдина провина Сенцова — це сповідувати свободу творчості та свободу думки. Росія некоректно застосувала в його випадку військовий суд: режисер є цивільною особою. Це – порушення міжнародних правових норм. Сенцова звинуватили у намірах здійснити теракт, в той час як провідний свідок процесу відмовився від своїх свідчень й заявив, що їх здобули під тортурами…”
Читайте також: Повернути заручників
У скверику імені Клода Дебюссі, під вікнами посольства Росії, – тривожна атмосфера. Не через дискомфортне сусідство, а з усвідомлення, що вся ця мобілізація, якою б вона не була щирою та динамічною, – може виявитися запізнілою. Французький лікар П’єр Дешелот, фахівець з питань харчування та недоїдання, наголошує, що після 110 днів голодування в організмі вже відбуваються незворотні зміни. І навіть якщо через крапельницю тіло підтримують вітамінами, субстрактами та нутродринком, голодувальник довго не житиме. Олег Сенцов голодує 134 дні… Холод, інфекція, стрес загрожують його життю кожної хвилини. “Схоже, смерть Олега Сенцова має для Владіміра Путіна настільки низьку ціну, що він зважився на ризик”, – написав цими днями часопис Libération.
Український режисер, ризикуючи життям, змусив світ знову замислитися над тим, заради чого варто жити та не страшно помирати. “Олег перетворив на зброю свій дух та тіло, – каже Крістоф Ружжіа. – Ця зброя в його руках настільки потужна, що не лише боронить його внутрішню свободу, але й мобілізує світ на спротив несправедливим діям Кремля.” Головний герой єдиного фільму Сенцова, Олексій Косс, каже: “Навіть коли ти в дірі, то й з діри завжди можна зуміти бачити світло”. Хіба ж знав Сенцов, коли знімав свою повнометражку, яка доля чекає на нього в найближчому майбутньому…