«Він чудовий фахівець. Він очолював один із найбільших сучасних центрів кардіохірургії. Це було головною мотивацією запрошення його на цю високу посаду — міністра. Але йому не вдалося налагодити роботу Міністерства належним чином, щоб Міністерство охорони здоров’я стало ефективно працювати, і головне — щоб почали здійснюватися реформи, які ми намітили і які вкрай необхідні», — казав президент про звільнення міністра охорони здоров’я Іллі Ємця. Але не Володимир Зеленський, а Віктор Янукович, і не цими днями, а 2011 року. Так, відомий кардіохірург уже очолював МОЗ в уряді Миколи Азарова. Недовго — лише півроку. Та цього разу розгромно побив власний рекорд: 26 днів на посаді. Попередниця Ємця Зоряна Скалецька обіймала посаду міністра рівно шість місяців і запам’яталася хіба що нерішучістю, відсутністю стратегії та скандалом з народним депутатом від «Слуги народу» Михайлом Радуцьким, який назвав її «своєю людиною».
Ємець же встиг запам’ятатися різким та зверхнім стилем спілкування; заявою про пенсіонерів, які помруть від коронавірусу (щоправда, він вибачився за ці слова); намірами віддати всю владу лікарям, повернути Санепідслужбу та створити страхову медицину (яка вже й так успішно працює на первинній ланці медичної допомоги); земельною ділянкою та маєтком в елітному Козині за понад 12 млн грн, які придбав перед призначенням на посаду міністра; скандалом з державним підприємством «Медичні закупівлі України», куди Ємець начебто намагався призначити «свою людину», та блокуванням закупівель ліків. У своїй відставці він чомусь звинуватив екс-очільницю МОЗ Уляну Супрун, якій начебто не сподобалася його концепція реформування системи охорони здоров’я. У соратників Супрун, яка не має стосунку до Міністерства вже понад півроку, такі заяви викликали тільки сміх.
Читайте також: Час ситуативної більшості
Напередодні звільнення Ємця з’явилася заява великої пацієнтської організації БФ «Пацієнти України» з вимогою припинити хаотичний пошук кандидатів і провести чесний конкурс на посаду міністра охорони здоров’я. «Новим міністром повинен стати незалежний, компетентний і фаховий спеціаліст. Який розуміє процеси в системі охорони здоров’я, знає, як ефективно реалізувати реформу з 1 квітня та зможе ухвалювати швидкі антикризові рішення в умовах пандемії, що вже охоплює Україну», — йдеться в заяві.
Та й цього разу Міністерство просто віддали. Воно дісталося колишньому очільникові Одеської області Максимові Степанову — людині, яка не має релевантного досвіду роботи в системі охорони здоров’я. Степанов навчався в медичному університеті в Донецьку наприкінці 1990-х, проте на цьому його причетність до медицини закінчилася, далі — лише менеджерські посади. Призначали його дивним способом. 30 березня відбулися три позачергові засідання парламенту. На першому, яке тривало півгодини, депутати звільнили Іллю Ємця, але для призначення Максима Степанова не вистачило голосів. Під час паузи Кабінет Міністрів реєструє аналогічну постанову — і Степанова таки призначають. Знайшлося додаткових тринадцять голосів від «Слуги народу», три — від «Опозиційної платформи — За життя», ще три — від депутатської групи «За майбутнє» та одинадцять — від групи «Довіра». «Голос», «Європейська солідарність» і «Батьківщина» постанову не підтримали.
Власне, чутки про призначення Степанова ходили ще в серпні, коли формувався уряд. Екс-депутат Сергій Лещенко тоді повідомляв, що кандидата лобіює міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і підтримує олігарх Ігор Коломойський, оскільки Степанов — соратник Ігоря Палиці, бізнес-партнера Коломойського. Хоча поки що це призначення більше схоже на перекидання гарячої картоплини, адже не можна в розпал пандемії залишати профільне Міністерство без голови, та й провали в разі чого треба на когось повісити. Навіть якщо Степанов виявиться вправним менеджером, йому потрібен буде час, щоб заглибитися в нову для нього сферу, очолити боротьбу з пандемією та не забути про новий етап медреформи, який стартував 1 квітня.
Міністр уже зробив першу заяву, закликавши політиків відкласти амбіції, бо перед країною стоїть серйозна загроза. «Світ змінився. Ми зобов’язані це зрозуміти. І маємо розраховувати лише на власні сили та свою армію — армію медиків. Які мають бути екіпіровані, захищені, організовані. І зі зброєю — усім необхідним обладнанням та медикаментами. Дії МОЗ будуть швидкими та системними. І головне — я буду боротись за життя кожного українця. Не лише під час епідемії. Бо коронавірус пройде. А українська медицина має ще купу проблем, які чекають на вирішення. І ми їх вирішимо обов’язково. Всі права на помилки вже використані», — написав Степанов у своєму Facebook.
Читайте також: Очікування та реальність. Чим завершилися позачергові засідання Верховної Ради
30 березня парламент дуже швидко й без обговорення ухвалив ще кілька законопроектів, які мають допомогти країні під час пандемії та карантину. У середині березня, коли в аптеках не було ні медичних масок, ні респіраторів, ні антисептиків, в українських ЗМІ з’явилися кадри з іспанського телебачення, як там розвантажують коробки масок українського виробництва. При тому що 11 березня Кабінет Міністрів своєю постановою заборонив експорт медичних товарів та лікарських засобів, зокрема масок і респіраторів. Державна митна служба пояснила, що ці маски вивезли законно, ще до постанови уряду: 2 та 6 березня. Хоча в той момент пандемія COVID-19 уже перетинала українські кордони. Розгорівся скандал, і прем’єр-міністр Денис Шмигаль вирішив посилити заходи: він зареєстрував законопроект про криміналізацію вивезення з України товарів протиепідемічного призначення. Парламент ухвалив документ за основу. Він передбачає штрафи за таке вивезення: від 8 тис. до 12 тис. (136 тис. грн — 204 тис. грн) неоподаткованих мінімумів або ж від 20 тис. до 25 тис. (340 тис. грн — 425 тис. грн), якщо йдеться про злочин службової особи чи великі масштаби.
Також цього дня Верховна Рада ухвалила законопроект про соціальні та економічні гарантії у зв’язку з поширенням COVID-19. Зокрема, обіг ліків та медичних засобів, спрямованих на боротьбу з хворобою, звільнили від ПДВ, виробники дезінфекторів тимчасово зможуть не реєструвати продукцію в МОЗ, а працівникам, які займаються боротьбою з COVID-19, передбачено до 300% доплат. На період карантину забороняється підвищення ставок за кредитами та планові перевірки підприємств.
Найцікавішим документом, ухваленим 30 березня, є проект закону про забезпечення лікування COVID-19. Він пропонує в лікуванні коронавірусної хвороби на три місяці впровадити практику off-label use, тобто застосування препаратів, яких немає в протоколі лікування чи які призначені для інших хвороб. Так роблять у розвинених країнах, головна умова: таке використання ліків повинне мати доведену ефективність та безпеку. Основи законодавства України про охорону здоров’я доповнили тезою про те, що особу, хвору на COVID-19, можна лікувати незареєстрованими препаратами, якщо таке лікування рекомендують офіційні органи США, країн ЄС, Великої Британії, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади, КНР, Ізраїлю. Проте затверджувати нові протоколи повинне все одно МОЗ, на це закон йому відводить п’ять днів.
Читайте також: Парламент за викликом
Зазначимо, що українські лікарі вже мають право застосовувати в роботі міжнародні клінічні протоколи — це регламентує наказ МОЗ № 1422, який почав діяти у квітні 2017 року. Згідно з ним, протоколи не можна адаптувати чи переписувати, лише перекладати. Міністерство часів Уляни Супрун створило такий наказ, тому що до цього українські протоколи містили не міжнародну непатентовану назву препарату, а комерційні назви, це призводило до лобіювання інтересів фармвиробників. Що й казати про те, що часто вони ґрунтувалися на застарілій інформації. Ухваливши спеціальний закон для COVID-19, парламент повернув лікарів на три роки назад, бо забрав у них право лікувати пацієнтів так, як вони вважають за потрібне: спираючись на міжнародні протоколи. Тепер під час лікування коронавірусної хвороби вони зможуть керуватися тільки розпорядженнями МОЗ. Що, своєю чергою, породжує певні ризики, бо якщо існує процедура затвердження протоколу, то є й можливість додати до цього протоколу конкретний препарат конкретного виробника.
Скажімо, днями до журналістів Тижня потрапив лист президента Національної академії медичних наук Віталія Цимбалюка до прем’єр-міністра, у якому він пропонує уряду використовувати для лікування COVID-19 трав’яну настоянку «Протефлазід» виробника «Екофарм». Цей препарат давно є на ринку пострадянських країн, інструкція твердить, що він лікує різні вірусні хвороби, проте докази ефективності «Протефлазіду» існують лише в уяві виробника. У наказі МОЗ за 2001 рік — саме того МОЗ, яке додавало до протоколу торгові назви ліків, — бездоказовий «Протефлазід» фігурує як противірусний. Ціна за найменшу упаковку в різних аптеках становить 300–400 грн. Буде прикро, якщо така практика відновиться й Україна під час пандемії почне витрачати гроші в інтересах фармвиробників, а не пацієнтів.