Громадян України, які звертаються з заявою про отримання посвідки на постійне проживання у Польщі ("Karta pobytu"), будуть запитувати про їхнє ставлення до Української Повстанської Армії та Степана Бандери. Про це повідомляє польська телекомпанія Superstacja.
Зазначається, що дану інформацію підтвердила лідер організації "Євромайдан – Варшава" Наталія Панченко.
"Люди мають документи, що підтверджують їхнє походження, однак якщо вони недостатньо рішучі у своїй відповіді щодо Бандери – то тоді до побачення, Польща", – зауважила активістка.
За її словами, таким чином з'явилися можливості для політичних маніпуляцій та зловживань зі сторони посадових осіб, які аналізують відповідь заявника.
"Одна людина отримала відмову, навіть якщо його діди і батько були польської національності. Коли його запитали про своє ставлення до діяльності ОУН-УПА, він відповів: "Хіба я знаю, я ніколи не мав до цього відношення, то й не знаю. У кожного своя правда, стверджуючи, що вони проводили грабежі на теренах Польщі та України. Я ніколи не вникав"", – йдеться у повідомленні.
Крім того, інше питання стосувалося Волинської трагедії.
"Я чув, та чув, що недавно вийшов фільм. Але там були замішані московити, то дійсно невідомо, хто і що зробив… Багато людей загинуло, це тільки відомо", – відповів на питання чоловік.
На думку адміністрації Мазовецького воєводства, дана відповідь означає, що громадянин України знає про діяльність ОУН / УПА, проте не хоче сказати нічого поганого про організацію, яку українці вважають героїчною.
Нагадаємо, 15 лютого президент Польщі Анджей Дуда оскаржив у Конституційному суді положення скандального закону про Інститут національної пам’яті, де йдеться про "українських націоналістів".
Раніше повідомлялося, що президент Дуда відправив закон про Інститут національної пам’яті на розгляд Конституційного суду Польщі. Канцелярія президента Польщі повідомила про очікування Дуди: положення закону мають бути настільки точними, щоб вони не викликали жодних сумнівів.
Тим часом міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович заявив, що Конституційний суд у ході вивчення закону про Інститут національної пам'яті може врахувати позицію України.
Як повідомлялося, зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі набудуть чинності 1 березня 2018 року.
6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.
Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.