Так стверджує багато моїх українських приятелів: і віртуальних, і реальних. Добрі побажання з приводу першого дня літа належать до українського ритуалу святкових вітань. Мало не щодня є якесь свято, варте уваги. Тож чому й 1 червня не може бути першим днем літа, а заразом і Міжнародним днем захисту дітей, Національним днем пончика в США, Днем «Скажіть щось гарне» і Всесвітнім днем батьків? Українська Вікіпедія стверджує: «У більшості країн Північної півкулі прийнято такі дати початку й кінця календарних пір року:
Весна — від 1 березня до 31 травня
Літо — від 1 червня до 31 серпня
Осінь — від 1 вересня до 30 листопада
Зима — від 1 грудня до 28 лютого
(у високосні роки — до 29 лютого)».
Делікатно кажучи, це не зовсім правда, якщо вважати, що правда може бути часткова. Адже кожен знає, що немає напівправди, як немає й напіввагітності. Хіба тільки якщо вважати, що «більшість країн Північної півкулі» — це сироти, які залишилися по смерті Совєтського Союзу, іншими словами, «русский мир». Крім того, ми знаємо, що є вагомі проблеми з визначеннями, що таке правда, вся правда і тільки правда. Значно краще почуватися на території так званої постправди, яку ще називають «своєю правдою».
Читайте також: Добрий вечір
Відколи оселився в Києві, я ніколи не міг зрозуміти, чому весна, яка всюди в Північній півкулі збігається з весняним рівноденням і настає 20 або 21 березня (інколи й 19 березня), в Україні починається на три тижні раніше, тобто 1 березня. У рівнодення тривалість дня і ночі по 12 годин, відтоді день щоразу довшає аж до 21 червня, коли стає найдовший, а ніч — найкоротша. Проте перший день весни заведено святкувати 21 березня, бо саме тоді починається календарна весна, або, якщо ваша ласка, астрономічна весна.
Щоправда, є люди, які думають інакше. Це метеорологи, що дотримують принципу рівного поділу на чотири пори року, які завжди починаються першого дня місяця. У такій системі весна — це березень, квітень і травень, літо — червень, липень і серпень, осінь — вересень, жовтень і листопад, а зима — грудень, січень і лютий. Втім, і ця система не допускає, щоб весна в Україні починалася 1 березня. Адже 1 березня починається метеорологічна весна в субтропічному поясі, до якого Україна хоч-не-хоч не належить.
У Північній півкулі між тропіком Рака й Північним полярним колом весна починається 9 травня і триває до 8 червня, літо триває від 8 червня до 8 вересня, осінь — від 8 вересня до 8 грудня, а зима — від 8 грудня до 9 березня. Хоч як комбінуй, не виходить.
Цього року перший день весни припав на вівторок 21 березня. Того дня почалася календарна весна. Так було в усій Північній півкулі, окрім країн (серед них і Україна), які вважають виняток за правило. Проте не слід думати, що «більшість країн Північної півкулі» рахують дні весни від 1 березня. Це не так.
Читайте також: Flashbacks
Для тих, хто з незрозумілих причин хоче й далі дотримувати формули метеорологічної весни і зберігати в постсовєтських країнах вірність посмертній совєтській спадщині, я пропоную поглянути на весну як на метафору. Метафору нового життя, пору відновлення і загалом як початок кращих часів. Один мій львівський приятель щороку повторює вкрай оригінальну формулу: «Я знову проспав весну». Весна, яку ми так палко чекаємо, завжди з’являється несподівано, як у старій пісеньці Марека Ґрехути:
Сьогодні вранці раптом
У двері стукнули мені,
Раніше, ніж я думав,
Настали теплі дні.
Зняв мокре з дівчини пальто
І посадив навпроти.
Враз запахтіло, заясніло, —
Ох весно, це ж бо ти,
Ох весно, весно, це ж бо ти!
Як на мене, весна могла б тривати й шість місяців на рік, було б достатньо часу на весняне прибирання й на «розкручення» кращих часів.
Поки що ми й далі маємо ще два тижні на ґрунтовне весняне прибирання навколо себе, а потім нас уже чекає літо, літо, літо аж до 22 вересня.
А сьогодні й досі:
Весна, весна, весна, весна надворi красна.
Весна, весна, весна, весна (ВВ).