Робота Лефковіца і Кобілка зосереджується на вивченні G-білкових рецепторів, що можуть проникати крізь стінки клітини. Багато ліків діють на ці рецептори, тому їх вивчення допоможе вченим вдосконалювати медикаменти.
Свен Лідін з Нобелівського комітету розпочав своє спілкування з журналістами, закричавши їм "Бу!". Так він проілюстрував одну із сфер досліджень цьогорічних лауреатів: адреналін рушив тілами наляканих журналістів, а американські вчені якраз і досліджували рух хімічних речовин клітинами тіла, за допомогою якого вони передають сигнали.
Доктор Лефковітц з університету Меріленда у США, якому зателефонували під оголошення лауреатів, сказав, що навіть не чув дзвінка: "Я маю зізнатися, що користуюся берушами, і моя дружина штовхнула мене ліктем, сигналізуючи, що мені телефонують, і ось результат: цілковитий шок та здивування, які, я впевнений, відчували чимало людей до мене".
Королівська шведська академія наук твердить, що обидва дослідники здійснили захопливі відкриття, здебільшого у 80-их роках, які стосувалися групи важливих рецепторів, відомих як рецептори, сполучені з G-білками. Значна кількість медикаментів впливають на ці рецептори, тож їхнє дослідження допоможе науковцям виготовити кращі ліки.
Людське тіло має близько тисячі різновидів таких рецепторів, які дозволяють людському тілу реагувати на різні подразники.
Королівська шведська академія наук наголошує, що те, в який спосіб клітини взаємодіють з довкіллям та адаптуються до його змін, тривалий час лишалося таємницею. Науковці припускали, що поверхня клітин містить певний тип рецепторів, які реагують на гормони.
Доктору Лефковітцу вдалося виявити рецептори, включно з рецептором для адреналіну, і він почав досліджувати, як вони працюють.
Тоді як дослідження Браяна Кобілки у 80-их допомогли виявити, що існує ціла сукупність схожих між собою рецепторів, їх і назвали рецепторами, сполученими з G-білками.
У 2011 році вченому вдалося зробити ще один прорив: його команда отримала зображення рецептора адреналіну у момент, коли його активує гормон та надсилає сигнал до клітини. Академія наук назвала це "молекулярним шедевром".
Як повідомлялось, лауреатами Нобелівської премії з фізики за розробки у сфері квантової фізики, які можуть відкрити шлях до створення суперкомп'ютерів, стали французький вчений Серж Арош та американець Девід Вайнленд.
Лауреатами Нобелівської премії з медицини і фізіології стали японський вчений Сінья Яманака та британець Джон Ґердон за роботи з дослідження стовбурових клітин.
Найближчими днями стануть відомі володарі премії в інших номінаціях. Зокрема, в п’ятницю, 12 жовтня, в Осло назвуть лауреата премії миру, на яку, зокрема, висувають і колишнього прем’єра Юлію Тимошенко. 15 жовтня стане відомий кандидат на отримання премії з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, заснованої Банком Швеції.
Суму Нобелівської премії у 2012 році скорочено на 20% – до 8 мільйонів шведських крон – $1,1 млн, щоб уникнути дестабілізації фінансового фонду, з якого здійснюються виплати.