Насправді указ президента Віктора Януковича «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» нічого революційно не змінив. Списано кілька лузерів, за ключовими фігурами тепер формально закріплені галузі, які вони і раніше курували у ранзі віце-прем’єрів. З точки зору пересічних українців це лише розборки на Олімпі, які електорат зазвичай бачить або у вигляді міфів, або телесеріалу.
Оскільки рейтинг різних «Свобод слова» вказує на те, що люди ще цікавляться зовнішнім виглядом кухні влади, то поговоримо про головних лузерів та переможців урядового пасьянсу від Януковича.
Сергій Тигіпко так і залишився чемоданом без ручки. Напередодні болючої пенсійної реформи та прийняття Трудового кодексу його призначили віце-прем’єром – міністром соціальної політики. Тут він збере максимум негативу і остаточно похоронить свої амбіції щодо незалежної гри в політику. Мабуть він це зрозумів ще до офіційного оприлюднення президентського указу, оскільки джерела «Тижня» повідомили про фактичне згортання проекту «Сильна Україна». Нібито ключові працівники штабу не отримали частину грошей за останню виборчу кампанію та вийшли на ринок праці у якості вільних агентів.
Зменшився вплив на Мінтранс Василя Хмельницького. Раніше його бізнес-партнер Костянтин Єфіменко був цілим міністром. Тепер він просто заступник міністра інфраструктури Бориса Колеснікова. Однак одним із двох заступників, тобто це не показове вигнання на біржу праці. Однак про ступінь втрати впливу можна буде говорити, коли з’ясується остаточний розклад у нових міністерствах. Бо згідно з указом Януковича, реорганізація буде проходити протягом двох місяців. І тоді вже треба буде звертати увагу на керівників департаментів та управлінь, у яких буде вплив, як у нинішніх заступників міністрів.
Головні ж переможці це Андрій Клюєв та Борис Колесніков.
Партнер Ріната Ахметова нічого не втратив, а лише додав собі формального контролю над Мінтрансом. Тепер віце-прем’єр – міністр інфраструктури Колесніков керує авіаслужбою, автотранспортною службою, службами автодоріг, зв’язку, морського та річкового транспорту. І звичайно Нацагенцією по Євро-2012. Узагальнено можна сказати, що Колесніков отримав ті галузі, де Ахметов заробляє гроші.
Той факт, що Мінвуглепром ліквідовано та передано під Мінтопенерго «росукренергічного» Юрія Бойко теж не має вводити в оману. У вугільній галузі вже прийнято рішення про її роздержавлення, і Ахметов вже уклав інвестиційні угоди з найбільш привабливим йому шахтами.
Екс-міністр вуглепрому Юрій Ященко та керівник ДП «Вугілля України» Вадим Соколов раніше працювали у бізнес-структурах культового Юрія Іванющенко, також відомого як Юра Єнакієвський. Тож ніякі Бойко чи Фірташ не завадять «єнакіївцям» легалізуватись у новому міністерстві через вплив самого Іванющенко. А те, що Ященко формально не буде міністром, то це не головне. Не міністерська ж зарплата у розмірі $3 тисяч приваблює таких людей.
Також Іванющенко зберіг свого бізнес-партнера Миколу Присяжнюка у кріслі голови МінАПК. Повноваження Присяжнюка навіть збільшились – під нього перейшли земельні, лісові та рибні агенції.
Найбільше виграв Андрій Клюєв. Першоий віце-прем’єр – міністр економічного розвитку і торгівлі формалізував свій вплив на держагентства енергозбереження, нацпроектів та управління державними корпоративними правами та майном (функції Фонд держмайна та Мінпромполітики). А з отриманням додатку «міністр економіки» Клюєв отримав у власне розпорядження Держкомрезев та систему державних закупівель. А це мільярди і мільярди гривень.
Таке підсилення Клюєва робить його ідеальним кандидатом на зміну Миколи Азарова у кріслі прем’єр-міністра. Андрій Петрович зіпхнув соціалку на Тигипко, який теж дуже хотів стати міністром економіки з контролем над держзакупівлями. Тепер Клюєв не обтяжений відповідальністю за болючі соціальні реформи. Тож коли Януковичу треба буде поправити рейтинг перед якимись виборами, він зможе безболісно відправити Азарова на пенсію і Тігіпко – на майданне аутодафе, призначивши Клюєва. Тим паче, що у першого віце-прем’єра – така посада, що дозволяє очолити уряд у ранзі виконуючого обов’язки у разі відставки Азарова.
З іншого боку, Клюєв формально не входить до жодного в впливових угрупувань у оточенні Януковича. Він ворогує з «Росукренерго», ні війни ні миру з «ахметівськими» чи «єнакіївськими». Отож тепер його підвищення в урядовій ієрархії виглядає лише питанням часу. Бо Микола Азаров у відставку піде нескоро. На це вказує збереження близьким до прем’єра Федором Ярошенком поста міністра фінансів з контролем над податковою та митною службами.
Тож українську бюрократію ще тільки чекає реальне перезавантаження влади. А те що бачимо сьогодні – це лише бюрократичні розборки внутріпартійного значення. Заступник директору Інституту економіко-правових досліджень НАНУ Донецької міськради Володимир Устименко вважає, що потрібен якийсь час хоча б на появу офіційних документів: «Якщо ви хочете отримати грамотний коментар, то скоріше за все ви отримаєте його не відразу, тому що не вивчивши ситуацію тільки непрофесіонал візьметься робити якісь висновки та прогнози».