Громадська активістка Марія Рябікова аргументує, чому варто йти на Марш миру 21 вересня.
«Колись я їздила на Майдан, щоб підтримати братський народ, який хотів свободи і скасування корупції. Зараз я виходжу ще й за демократичний вибір України. А головне, я виходжу за честь своєї країни, щоб показати, що у Росії є ще інша воля, крім волі Путіна. Я не хочу асоціюватися з шайкою бандитів, що сіють ворожнечу між народами, діючи виключно у своїх інтересах. Я не хочу, щоб ця шайка виступала від імені моєї Батьківщини, від мого обличчя», – пишу у своєму блозі Рябікова.
Владімір Пастухов, доктор політичних наук, розмірковує над сенсом «справи Євтушенкова». За його словами, це може свідчити, що влада виходить з контракту з бізнесом: «безпека в обмін на лояльність», а «угода розірвана унаслідок форс-мажору – гроші скінчилися».
«У певному сенсі Євтушенков став першою по-справжньому серйозною жертвою західних санкцій. Як завжди, «стукнуло» зовсім не з того боку, з якою очікували. Думали, що народ залишиться без пармезану, а замість цього олігарх втратив свободу. Гідний привід задуматися», – вважає політолог.
«Євтушенковим почалося, але ним не закінчиться. Попереду Росію чекають такі жорсткі кланові війни, що Сердюков з його янголятами здасться легкою закускою перед великим і щільним обідом. І так буде продовжуватися до тих пір, поки вимотана, знекровлена і втомлена російська еліта нарешті не усвідомить, що «правова держава» – це не примха лібералів. Воно просто обходиться дешевше, ніж війна всіх проти всіх …», – наголошує Пастухов.
Оглядач Боріс Вишнєвській розмірковує над тим, чому Донбас – не Чечня.
«Російська армія в Чечні вела військові дії проти чеченських сепаратистів, які не бажали жити разом з Росією. І тому це (принаймні на першому етапі – потім багато чого змінилося, в тому числі і ставлення до цієї війни з боку частини російської опозиції) була війна проти свободи Чечні. Українська армія в Донецьку і Луганську веде військові дії проти підтримуваних Росією заколотників і російських найманців, мета яких – перетворення України на російського васала. І тому це війна за свободу України», – зазначає Вишнєвській.
Боріс Нємцов відзначає подорожчання бензину й подешевшання нафти.
«Головна причина росту цін на бензин у нас в країні – монополізація ринку. Роснефть (Сєчін) видобуває 200 млн тонн на рік, тобто майже 40% російської нафти (річний видобуток 525 млн). Роснефть разом з Лукойлом (85 млн тонн), Сургутом (60 млн) і Газпромнефтью (50 млн) контролюють 75% видобутку», – пише він.
Російський військовий корреспондент Аркадій Бабченко, який побував у кількох гарячих точках, переконаний, що Росія не рухається до тридцять сьомого року.
«Тридцять сьомий був побудований на жорстко централізованої каральної диктатурі. Росія ж будується на Гопництві. Не буде тут воронків ночами, копалень "Партизанський", ГУЛАГУ, НКВД, трійок ВЗГ і Залізного Фелікса.
А будуть озброєні алкоголіки на блок-постах, вбивства за старі іномарки, відрізані голови в ящиках і ринок рабів і заручників по підвалах. Коротше, тут буде одна велика ДНР – від Калініграда до Владивостока».