Огляд блогосфери: Україні потрібні не герої, а мислителі. Такий собі український Махатма Ганді

30 Січня 2013, 19:18

Журналіст Сергій Лещенко, посилаючись на власні джерела, пише, що президент Віктор Янукович під час зустрічі з президентом Європарламенту Мартіном Шульцом у Давосі «натякнув, що готовий підписати акт про помилування Юрія Луценка, якщо той звернеться до нього з таким проханням.  «Він надіслав сигнал Заходу, що готовий зробити деякі поступки після загального шоку в зв"язку з порушенням нової справи проти Тимошенко за вбивство Щербаня», – пояснює Лещенко.

«Янукович таким кроком начебто має продемонструвати гуманізм з огляду на проблеми Луценка зі здоров"ям. Але насправді Янукович цією грою в окозамилювання із Заходом нічого не втрачає – він розуміє малореальність такого кроку. Адже звернення до нього Луценка з проханням про помилування означатиме визнання ним своєї провини. І автоматично – кінець його політичної кар"єри», – пише журналіст, називаючи такі дії «новою "розводкою" Януковича».

Письменник Юрій Андрухович називає дії силовиків під час видворення жінок-депутаток з палати екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко злочином проти людяності. «І тут неважливо, чи депутати там були, чи ні, а важливо, що це жорстокий напад озброєних службових осіб на цивільних і беззбройних громадян, а точніше громадянок. Чи уявляють собі бійці – погромники жінок (офіцери?!!), що їхнє діяння є злочинним? Чи сплять вони спокійно, без жодної думки про трибунали майбутнього? Та який там трибунал, яка там цивілізація-демократія, ти де взагалі живеш, з Місяця впав чи що, скажете ви мені. І я з вами погоджуся. Так, ми катастрофічно втрачаємо чутливість до звірства. Протягом останніх трьох років – особливо швидкими темпами», – пише він.

Громадський активіст Олександр Данилюк пише, що уряд готує скасування спрощеної системи оподаткування для підприємців в рамках заходів по подоланню бюджетного дефіциту, що виник вже на початку 2013-го року.

«Заяви Миколи Азарова про те, що він боїться отримати в результаті такого скасування новий Податковий Майдан, є не більше, ніж спробою відвести від себе відповідальність за прийняття такого рішення та протести, які неминуче відбудуться внаслідок. Микола Янович не знає інших методів вирішення бюджетних проблем, окрім скорочення соціальних видатків та посилення податкового тиску на малий та середній бізнес. Тому він не бачить ліквідації “спрощенки” жодної альтернативи», – пише Данилюк, додаючи, що для популяризації цієї ідеї Партією регіонів готується потужна піар-кампанія, в якій будуть задіяні псевдо-підприємницькі організації, які також будуть закликати до скасування спрощеної системи оподаткування.  

Депутат Тернопільської ради Степан Барна пише, що на Свято-Успенську Почаївську лавру планують передати у власність УПЦ Московського патріархату честь 1025-ліття хрещення Русі у липні цього року.

«Для передачі плануються провести гучні урочистості, участь в яких братимуть перші особи держави, а прийматиме цей "подарунок" патріарх Московський і всія Русі – Гундяєв.  З очікуванням цих подій, на території Почаївської лаври, зараз активно ведуться ремонтні та реставраційні роботи, профінансовані як з бюджету, так і за рахунок церковних коштів», – пише він, додаючи, що на території лаври планується відкрити "русскій" культурний центр.

Поет Олександр Гунько коментує зникнення з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів згадки про керівника ОУН Степана Бандеру і лідера УПА Романа Шухевича, де натомість додались пункти про радянських воєнних та партійних начальників, зокрема Миколи Щорса і Юрія П'ятакова.

«Коріння теперішнього протистояння в Україні щодо героїв минулого – від нерозвиненості нації. В Іспанії стоять пам'ятники як республіканцям, так і генералу Франко. У нас же одні хочуть бачити на постаментах лише Бандеру, а інші – Сталіна. Але Україні сьогодні потрібні не герої, а мислителі. Такий собі український Махатма Ганді. У ті часи, коли розстрілювали П'ятакова, а загони УПА на смерть билися з енкаведистами, Ганді послідовно обстоював національне визволення своєї батьківщини ненасильницькими методами. Аби зупинити міжнаціональний розбрат, 1948 року вдався до голодування», – пише він, шкодуючи, що в сучасній Україні поки що нема постаті такого рівня.

«Жоден політик чи громадський діяч до цього не дотягує. Тому й шукаємо приклади для наслідування в минулому. Але там можна знайти лише гірку правду, яка зовсім не відповідає нашим шкільним ілюзіям», – підсумовує Гунько.