Журналіст Віталій Портников пише про перемогу мільярдера Вадима Новинського на довиборах до Ради.
Він вказує, що російські ЗМІ вже йменують новообраного депутата "смотрящим" за Кримом і навіть "князем Таврійським", вважаючи, що президент Віктор Янукович доручить мільярдерові приструнити "кримських феодалів". На переконання Портникова, це перебільшення.
«Інше питання – чиїм "смотрящим" насправді буде Новинський? З українською державою олігарха не пов'язує нічого, крім грошей. А з Росією – все, включно з грошима, починаючи від старту кар'єри, яка в 1990-ті не обходилася без відповідної підтримки, і закінчуючи показною набожністю, властивою всім адептам путінської державності. Так що для Януковича Новинський – хороший "смотрящий" в ситуації, коли потрібно просто стежити за потоками. А от якщо мова зайде про реальну кризу навколо Севастополя, "смотрящий" ще подивиться …», – пише Портников.
Віце-ректор Українського католицького університету, учасник групи "Першого грудня" Мирослав Маринович вибачився перед президентом Польщі Броніславом Коморовським за інцидент, що стався з ним у Луцьку.
Маринович наголосив, що Коморовський приїхав як паломник: «паломника благословляють і частують, а не ображають».
«Цілили у Вас, пане президенте, – потрапили в нас. Вам, незворушному, достатньо було зняти піджак, щоб ліквідувати наслідки злої волі. Нам, громадянам цієї країни, позбутись лахміття наших проблем значно важче. Вибачте, що бруд цього лахміття торкнувся і Вас», – заявив Маринович, подякувавши польському президенту за молитви та вибачившись перед ним.
Журналіст Анатолій Марциновський відзначає, що європейська інтеграція має два виміри – дипломатичний та внутрішній.
Він вказує на останні заяви щодо Волинської трагедії та інцидент з президентом Польщі, що трапився у Луцьку. «Тому для апологетів нового "возз'єднання" України та Росії посварити поляків та українців – це був би грандіозний успіх. Особливо у ситуації, коли впродовж наступних кількох місяців вирішуватиметься доля асоціації з ЄС. Це чудово розуміють ті нардепи, що писали у Сейм звернення з проханням визнати волинські події шестидесятирічної давнини геноцидом. А певніше ті, хто стояв за цими 147 недолугими представниками п'ятої колони. Так само чудово розуміють ситуацію "яйцеметальні" структури, вочевидь базовані в сусідніх державах. Звісно, з їхнього боку тут більше істерики, ніж раціонального розрахунку – проте зусилля показові. Так само, як і відсутність в них результату», – пише Марциновський.
В той же час він відзначає, що «визначальним для виповзання багатьох держав з пострадянського болота був тиск суспільства на владу з вимогою забезпечити життя європейського рівня». «Власне, штурми міліцейських райвідділів також є європейською інтеграцією. Мабуть, без такої не надто цивілізованої її форми Україні на тверду землю й не вибратися», – пише він.
Журналіст Роман Чайка дивується, чому українці не виходять протестувати, коли їх обкрадає та принижує влада.
«Від 2004 року політика і населення фактично не перетинаються. А от у точках випадкового дотику цих двох площин їх зустріч виглядає так, як в селі Семиполки на Київщині із народним трагічно-героїчним Віталієм Запорожцем, що застрелив садиста в погонах, чи як у нічних штурмах РВВС у Врадіївці. Дивно, коли калічать і вбивають – до людей доходить. Коли ж їх обкрадають і принижують – не доходить. Про конституційні права і свободи краще взагалі промовчати», – пише Чайка.
«Декілька десятків мешканців можуть відстояти від загарбника-забудовника свій сквер чи дитячий майданчик і поваляти його паркани. Але у нас це завжди будуть десятки, від сили сотні обурених. А от решта увечері, пережовуючи перед телевізором вечерю, оглядатимуть мільйони невгамовних турків, які вийшли захищати декілька дерев у Стамбулі» , – пише він, додаючи, що турки протестують передовсім проти узурпації влади й авторитаризму прем'єр-міністра Ердогана і правлячої партії.
Журналіст Олексій Мазур пише про звільнення екс-футболіста київського «Динамо» Віктора Леоненка з телеканалу 2+2 через образливі висловлювання проти Ріната Ахметова.
Він вказує, що Леоненко лише висловив своє судження: він не сказав, що Ахметов вже купив перемогу, він сказав, що може купити і домовитися.
«Невже в українському футболі є такі речі, які Ахметов не в змозі купити? Адже найзаможніший олігарх України утримує найбагатший клуб з найпотужнішою інфраструктурою та найвищою у вітчизняному футболі зарплатою для гравців зі всього світу, зі всіх континентів! Суми, які витрачаються, доволі нічогеньки навіть за світовими стандартами.Теж саме і щодо домовленостей. Хіба хтось сумнівається в тому, що в разі виникнення крайньої необхідності, Ахметову вдасться дійти з кимсь потрібної йому згоди? Невже нині за добре відомих в Україні взагалі і у футболі зокрема обставин знайшовся б сміливець, який наважився б відмовитися від зробленої йому пропозиції, враховуючи статус персони, від якої та надійшла?», – пише Мазур.
«Щодо фрази про Суркіса, то в тому вигляді, як вона сформульована, експерт видається дуже логічним. До того ж, він знов-таки, поставив питання, на яке кожен вправі відповідати так, як вважає за потрібне», – додає він.
Юрист Станіслав Полянський пише, що в Одеській області депутат Фонтанської сільради від Партії Регіонів Баграт Єгизарян написав на журналістку заяву в міліцію через її допис на форумі. Зокрема, журналістка Ірина Лашкевич написала на форумі, що на базарі «не зовсім тверезий депутат» вимагав, щоб підприємці залишили ринок.
«Привів якогось Олега Івановича і заявив, що це новий директор базару. Назвав українців бидлом і під…сами, за що отримав в морду від росіянина, який проходив поряд. Підприємці написали заяву в міліцію. Цікаво те, що з приводу того, хто господар базару йде апеляційний суд. Рішення ще немає! Баград кричав: Моя земля! Моя!», – написала журналістка, пославшись на слова свідків конфлікту.
Юрист вказує, що міліція вже готується допитувати журналістку. «Також, за непідтвердженими даними, з боку правоохоронних органів ведеться «робота» зі свідками події на ринку, які могли б підтвердити факт неналежної поведінки депутата-регіонала», – пише він.