Засновник сайту durdom.in.ua Роман Шрайк пише про нову передачу на телеканалі "Інтер" "Справедливість".
"Шокує вже сама назва проекту – "Справедливість".А назву прем'єрної теми додає жару: "Справедливий розподіл багатств". Чиїх багатств? Ахметова? Хорошковського? Анни Безулик? Мені стало цікаво – а може це хитрий план з обговорення в суспільстві жлобських інстинктів?" – пише він.
"Витерпів хвилин 5-10, очікуючи, що хтось з пасажирів студії і в своєму розумі одночасно запитає: а що власне пропонується ділити? Але немає. Учасники, судячи з усього, впевнені, що є якийсь скарб, який і потрібно розділити між усіма. По справедливості. Може вони мають на увазі бюджет України, я не знаю. Якщо так, що це безумовно крок вперед – тепер дерибан бюджету буде обговорюватися чесно і відкрито, як заповідав великий Лупан", – зазначає Шрайк.
Журналіст Володимир Семків у своєму блозі пише про засудження у Сумах активістів, "які "похуліганили" зі скандальним трафаретом на стінах сумських будівель".
"Зокрема суд вказав, що Ігор Ганненко та Володимир Никоненко залишали трафарети, "знайшовши свій вияв у низьких хуліганських спонуканнях" і "продемонстрували своє зневажливе ставлення до моральності та цінностей суспільства". У судовому рішенні, звісно ж, нема згадки про те, що настінне зображення нагадує обличчя керівника держави. Зловмисники ж бо "наносили фарбою чорного кольору зображення обличчя людини та проставляли в області чола крапку червоного кольору", чим "створювали непристойний малюнок, яким викликали в оточуючих негативні асоціації з пораненням чи вбивством людини", тобто – резюмує суд – "діяли з винятковим цинізмом", – пише журналіст.
"Здається, у суддів спрацьовував принцип: що мудріше напишу – то більше повірять", – додав він.
За словами Семківа, за вироком суду хлопцям доведеться покрити чималі фінансові збитки.
"Всім чотирьом треба буде оплатити судові витрати та проведення експертиз. Ганненко з двома товаришами муситиме компенсувати збитки центру "Хасед Хаїм". Удвох Данілов і Писарцов мають відшкодувати Сумському держуніверситету 33 тисячі гривень – й окремо виплатити потерпілим мешканцям гуртожитку загалом 35 тис. грн", – додає журналіст.
Журналіст Руслан Коцаба пише про судовий позов до нього Василя Строїча – депутата-"регіонала", керівника внутрішньої безпеки у Державній податковій службі Івано-Франківської області.
"Коротенько про суть позову: моя публікація в інтернет-мережі "конфіденційної", на думку позивача, інформації про вирок Косівського районного суду. У тому давньому судовому рішенні йшлося про "один рік позбавлення волі за фальсифікацію і підробку документів (військового квитка та трудової книжки), з відбуттям покарання у колонії-поселенні для осіб, які вчинили умисні злочини" (витяг з рішення суду)", – пише журналіст.
Як зауважує Коцаба, знаючи про "тепличні умови в державі Україна для розкошування новітніх остапів бендерів", "журналістам, немає навіть сенсу витрачати папір на письмові запити, бо владоможці отримали підстави відмовляти у доступі до інформації про політиків чи бюрократів-чинуш".
"Ця клоунада конституційних суддів демонстративно проігнорувала незмінну позицію Європейського суду з прав людини, що право на недоторканість приватного життя у політиків та чиновників є значно вужчим за приватність пересічного громадянина. Бо не може бути таємною інформація, коли право суспільства знати ПРАВДУ переважає над правом чиновника зберігати в таємниці деякі факти про себе, "сонцесяйного", – зауважує він.
Конфлікт у партії "Наша Україна" став темою для блогу журналіста інтернет-видання "Главное" Юрія Чевордова.
"Сумний захід партії «Наша Україна» супроводжується черговим скандалом. Взаємні звинувачення керівників партії, заяви про спроби рейдерського захоплення – все це виглядає і шкода, смішно і сумно водночас", – пише він.
Як зазначається в блозі, "звинувачення одного з регіональних керівників «Нашої України», в тому, що Віктор Андрійович, на виборах 2012 року, брав гроші у чинної влади для того, щоб його партія відтягувала голоси у опозиції і забезпечувала представництво потрібних владі людей в комісіях, подиву не викликають".
"Хоча, хотілося б сподіватися, що це все ж неправда. У будь-якому випадку, для мене очевидно, що Віктор Ющенко, продовжуючи брати участь у подібних публічних «розборках», все більше йде в маргінез, і перетворюється на дрібного скандального партійного функціонера, який обома руками чіпляється за свій маленький, але гордий трон, тим самим викликаючи вже навіть не сміх, а нудьгу тим, хто спостерігає за подальшим «розвитком» його політичної кар'єри. І в цьому, на мій погляд, політична доля Ющенка, виглядає сумніше, ніж у його попередника Кучми, у якого вистачило розуму піти з поста президента, і просто відійти в сторону і не світитися в інформаційному і політичному просторі", – пише він.