Огляд блогосфери: FIFA та FARE вимагають діяти за правилами, яких ніхто не знає

30 Вересня 2013, 17:39

Так, журналіст Руслан Кухарчук у своєму блозі обурюється рішенням FIFA, звинувачує організацію у політизованості, а саме ж рішення щодо української збірної називає розправою.

«І вже не важливо, хто ініціатор цієї розправи – чи то майбутній спонсор FIFA Газпром, чи то польські футбольні активісти, чи то FARE (Футбольна асоціація проти расизму в Європі – Ред.). Важливо те, що це вже не спорт і не футбол, це дворові розборки, приниження і примус»,  – емоційно констатує Кухарчук.

Журналістка Тетяна Чорновіл також бачить причетність російського газового монополіста до рішення FIFA.

«Адже навряд чи FIFA вдалося до цих санкцій від невігластва. Мені особливо болить, що тут очевидно замішані брудні гроші. Мені болить, що ці санкції очевидно є наслідком інформаційної війни проти України з боку путінської Росії», – пише вона.

Як докази Чорновіл наводить кілька фактів: визнання судом Швейцарії факту, що функціонери ФІФА брали хабарі; спонсорство Газпрому для FIFA; «газпромівське рішення» було розраховане на те, щоб підняти хвилю обурення львів'ян європейським вибором перед Днем УПА – 14 жовтня.

Журналіст Володимир Семків більше уваги приділяє висловлюванням голови Харківщини Михайла Добкіна щодо львівських футбольних фанатів.

«До відома Добкіна, прояви нацизму/расизму трапляються і в нього під носом. Футбольна організація проти расизму – FARE – фіксувала неприємні символи і стяги, у тому числі, на харківському стадіоні. В цьому можна пересвідчитися, прочитавши моніторинг за 2011 рік», – пише журналіст.

Семків зазначає, що більшість футбольних рухів «є правими». Відтак – «причепитися» можна до будь-якої команди.

Павло Клименко, координатор програми по східній Європі від FARE з посиланням на слова віце-президента ФФУ Сергія Стороженка нагадує, що виявлені порушення включають расистські образи на адресу Едмара, неонацистські банери та символи, заклики до насильства.

«Жодного слова про Бандеру чи прапори національно-визвольних рухів, зі слів Стороженка, у звинуваченнях FIFA немає», – наголошує він.

Клименко також переконує, що використання нацистської символіки під час скандального матчу визнав лідер фан-руху «Карпат» Тарас Павлів: «Герб дивізії СС "Галичина"? Ніхто ж не сказав, що це заборонено. Ніколи ні в яких роздруківках ФФУ не говорилося, що це заборонено», – наводить його слова представник FARE.

«Щодо моніторингу проявів дискримінації, то FARE щомісяця публікує підбірку інцидентів, що були зафіксовані та надані звичайними людьми, котрі не згодні миритися з засиллям расистів на трибунах. У серпні 2013 року, для прикладу, географія інцидентів охоплює простір від Росії до Великобританії. Тому смішно читати про якусь «особливу» увагу до України», – наголошує Клименко.

Спортивний оглядач, журналіст Сергій Болотников розмірковує про проблему праворадикальних рухів на стадіонах.

«Ще до оголошення вердикту FIFA українські вболівальники з’їхали з глузду. Всі забули, які претензії нам пред'являються, і почали говорити про замах ФІФА на пам'ять героїв. Ніхто не говорить про Бандеру, Шухевича і червоно-чорні прапори. На стадіонах заборонена будь-яка політична агітація», – нагадує Болотников.  

«Замість того, щоб сором'язливо промовчати або пообіцяти викорінити зло у власних лавах, українські фанати почали писати листи до FIFA і вигадувати собі виправдання… Але головне інше: навіщо вам на трибунах символи націоналізму? Скажімо, я теж поважаю Шухевича, але не пишу про це на парканах, не сплю в піжамі з його портретом і не приходжу в театр з червоно-чорним прапором. Ви ж не просто йдете проти правил FIFA, ви займаєтеся переливанням з пустого в порожнє. Демонструвати націоналізм у Львові – це як розповідати Стівену Хокінгу, що Земля кругла. Житель Донецька чи Севастополя не почне вважати Бандеру героєм, якщо прокричати йому це через телевізор», – пише журналіст.

Він переконує: до FIFA та FARE може бути тільки одна претензія – вони вимагають діяти за правилами,  яких ніхто не знає. До того ж, на його думку, FIFA повинна не тільки карати , а змушувати виправляти ситуацію. Тобто «тиснути на національну федерацію, яка не вдається до жодних дій».