Вибори в "Новоросії" та "раби" для Нацгвардії
Леонід Бершидський, колумніст видання Bloomberg у своєму блозі пише про «голосування» на влаштованих терористами «ЛНР» та «ДНР» «виборах».
«Технічно, вибори взагалі не мали відбутися. Минулого місяця сепаратисти, український уряд, Росія і посередники від ОБСЄ підписали в Мінську протокол про припинення вогню. За його умовами вибори в захоплених бойовиками областях повинні були відбутися відповідно до українського законодавства, а Україна надасть цим територіям спеціальний статус. Верховна Рада стримала слово: відповідний закон був прийнятий, а вибори – призначені на 7 грудня. Сепаратисти, проте, проігнорували це і вирішили провести свої вибори 2 листопада», – пише Бершидський.
Він додає – у Києві фактично визнають, що підтримувати мінімальний рівень життя у так званих "народних республіках має Москва, яка неодноразово надсилала в ці регіони "гуманітарні конвої", які виглядали по-військовому.
«Крім того, ясно, що в регіоні крутиться чимало російських грошей, розподілом яких займається вельми ненадійне керівництво бойовиків. Без сумніву, вибори відбувалися зі схвалення Кремля, який визнав їх результати… І ось загадка: якщо Москва хоче, щоб мінські угоди увінчалися успіхом, навіщо вона підтримує очевидний фарс в Донбасі?» – зазначає колумніст.
«Можливо, розгадка в тому, що сторони конфлікту не сприймають його як заморожений. Минулого тижня українські військові повідомили про пересування російських військ у Східній Україні, а західні репортери виявили конвої військових вантажівок без знаків , що їдуть у напрямку Донецька. Українці підозрюють, що РФ досі планує пробити сухопутний коридор до Маріуполя, щоб спростити поставки в анексований і майже ізольований Крим», – додає він.
Сергій Кошман, один з координаторів руху «Ми – європейці» у своєму блозі замислюється над тим, чому росіяни вірять у байки про «двох рабів і клаптик землі».
«Кремлівська пропаганда продовжує працювати. Потужно і ефективно. Чому ця тема спливла саме зараз? Можна сміятися, звичайно, далі, але для серйозної відповіді на це питання досить згадати недавнє минуле», – пише він.
«Я пам'ятаю, як на мене впливала емоційна пропаганда про "сотні й тисячі російських солдатів перебувають в рабстві у чеченських бандформувань". Я нічого не пам'ятаю про причини початку Другої чеченської, крім історій про рабів. І зараз я нічого виразно не пам'ятаю. Нічого, крім "рабів" у чеченців», – згадує автор.
«Упевнений, що цільова аудиторія це сприйме. Обов'язково додасть собі у підсвідомість. Історії про рабів – це подальша дегуманізація противника в особі України, апеляція до готових сверхемоційних міфологем недавнього минулого, створення нової хмари асоціацій і якорів. Все це дуже серйозно», – констатує він.
"ДНР" та "ЛНР" як "сусід-алкоголік"
Політолог Петро Оліщук у блозі пише про те, чому не варто безкоштовно постачати газ на захоплені терористами території.
«Теоретично, ви за те, щоб не відключати від тепла і світла сусіда-алкаша, який не платить ні за що, щоб він не замерз? Думаю, будь-хто "за" порятунок людини. Але, якщо вам запропонують регулярно за нього платити, ви будете це робити?» – пише Оліщук.
«Якщо Україна більше споживатиме енергії, ніж вироблятиме, то залишиться без енергії. І це не питання гуманізму. Все на цьому світі вимагає ресурсів і оплати», – констатує політолог.
«Якщо Україна хоче елементарно вижити – вона повинна діяти гранично раціонально. Поставки чого-небудь куди-небудь повинні бути питанням не помсти, а доцільності. Якщо Донбас не буде за щось платити, він не повинен виїжджати за рахунок знищення інших регіонів країни і тягнути за собою в могилу всіх», – наголошує Оліщук.
Він наголошує – необхідно шукати шляхи для отримання оплати за поставлений товар.
«Якщо за щось не заплачено, потрібно шукати шляхи, щоб оплату отримати. Вимагати, шантажувати, лити сльози про нещасних людей, яких потрібно обігрівати в коридорах Європарламенту – але отримати все, що потрібно. Якщо не з тих, хто винен у всьому, то з тих, хто винних прикриває», – резюмує він.
Втрата довіри до гривні
Редактор програми «Гроші» Олександр Дубинський пише про втрату довіри Нацбанку до гривні.
«Валерія Гонтарєва, напевно, увійде в історію як найбільший невдаха серед керівник Нацбанку. Так підірвати довіру до гривні ще не вдавалося нікому», – зазначає він і наводить у хронологічному порядку заяви Гонтарєвої:
10 серпня: Валерія Гонтарєва – ми не збираємося витрачати резерви на підтримку курсу
FYI падіння резервів НБУ за жовтень -1.4 млрд дол.
12 серпня: Глава Національного банку України Валерія Гонтарєва вважає оптимальним курс гривні на рівні 11,50-11,90 UAH / USD
12 серпня: Гонтарева – ті, хто купує дорогий долар, скоро про це будуть шкодувати, – голова НБУ
25 вересня: Гонтарева радить залишити в держбюджеті курс долара по 12,90
6 жовтня: Гонтарева пообіцяла курс долара по 11,7
«Реальний курс сьогодні: НБУ 14,8 грн/$; чорного ринку 15,6 грн/$; Міжбанку 15.3 грн/$», – констатує Дубинський.
«Це після висловлювань Гонтаревої – просто похорон довіри до НБУ і гривні», – переконаний він.
А виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук узагальнює причини, через які гривня падає відносно долара.
«Сьогодні складно робити прогнози щодо курсу гривні. Основне протиріччя полягає в тому, що фундаментальні чинники показують: все має бути добре, але на курс нацвалюти впливає ще кілька моментів. Саме вони і не дають побачити чіткої картини», – переконаний Боярчук.
«На даний момент ціна гривні на валютному ринку визначається в першу чергу нерозумінням і недовірою українців до системи. Куди ці чинники недовіри і нерозуміння можуть завести нашу країну, не вгадаєш. Моделі, прорахунки і цифри безсилі проти людських страхів», – наголошує експерт.
«Різке зростання масштабів чорного ринку, помітне останнім часом, теж можна зупинити, скомбінувавши аукціони НБУ та рішенням відпустити курс у вільне плавання. Таким чином чорний ринок і офіційний зійдуться приблизно в одній точці і ажіотаж навколо долара спаде», – переконаний Боярчук.
«За нашими підрахунками, всі фундаментальні фактори вказують, що особливих причин для девальвації немає. Але, оскільки ринок не працює, в найближчі тижні або навіть місяці можливі сильні стрибки курсу. Звичайно, якщо Нацбанк «спустить пар» і все нормалізується, то гривня може зміцнитися і раніше», – вважає він.