Журналіст Мустафа Найєм розповідає про заходи безпеки під час зустрічі канцлера Німеччини Ангели Меркель з однопартіцями в Гамбурзі за декілька днів до виборів.
«Канцлера приймали в старій будівлі, де колись проходили рибні аукціони. На зустріч з лідером ХДС прийшло трохи більше двох тисяч однопартійців. Охороняли канцлера ретельно, але не демонстративно. Людей у формі навколо будівлі, де проходила зустріч, можна було перерахувати на пальцях. Перед входом в ангар прихильників Меркель і журналістів обшукували троє співробітників безпеки. Жодних металевих рамок, жодного натовпу охоронців», – відзначає він.
Журналіст розповідає, що при проходженні контролю кожному на руку одягали одноразовий паперовий браслет, і з ним можна було вільно виходити та повертатись до приміщення без додаткових оглядів.
«Сцену, де мала виступати канцлер, охороняли троє співробітників безпеки – дівчина у формі і двоє чоловіків у костюмах. Біля сходинок – прозора парасоля, поліцейський щит і білий бронежилет. Інших особливих заходів обережності я не помітив. ( Суворі аборигени з Банкової і Грушевського дресують надовго – такі речі помічаєш відразу)», – додав він.
Публіцист Андрій Кокотюха пише, як політики використовують піар на книжках. Він пише, зокрема, що поява на Форумі видавців у Львові політиків Юрія Луценка, Арсенія Яценюка, Петра Порошенка, викликала негативну реакцію в користувачів соцмереж.
Водночас він вказує, що «купувати книги перед фото- й кінокамерами –це не найгірший прояв паіру».
«У всьому світі люди, котрі поважають себе й хочуть, аби хоч трошки поважали їх, охоче позують на фоні власних бібліотек, із книжками в руках, оприлюднюють списки прочитаного. Повторюся: навіть якщо це піар – це не найгірший піар, який можна собі дозволити», – пише він.
«Ви ніколи не задумувалися, чому поруч із книжками нема нікого з Партії регіонів? Чому ПР не роблять на власному книголюбстві PR? Чому Микола Я. Азаров був єдиним, хто, відповідаючи торік на запитання "Кореспондента": "Що читаєте?" – не відповів нічого», – пише Кокотюха.
Водночас він згадав, що прем’єр-міністр Микола Азаров зустрічався публічно з письменником Андрієм Курковим. «Але Янович – не читач: перед цим послав обслугу, аби купили книжок під автограф. Беремо ширше: на прем'єру якого фільму пішов прем'єр Азаров? На "Джанго вільний" чи на Джеймса Бонда? Бу-га-га, – він пішов на безглузде й позбавлене жодної вартості "Втомлені сонцем-2" Микити Михалкова. Є ще запитання?», – пише він.
« А ще подумайте: чому будь-яка спроба "регіоналів" наблизити до книжок себе або свого президента перетворюється в ідіотську комедію, аналогічну до стрічок із жартами про ж…? Один скандал із плагіатом твору Януковича чого вартий. Так само, як історія з мільйонними гонорарами за його так звану літературну діяльність. А книги про самого Януковича? Який герой – такі й автори, чи навпаки: які автори – такий і герой», – додав публіцист.
В той же час блогер Маркіян Прохасько також пише, що поява на форумі народних депутатів може вважатись сенсацією. «Якби хотів написати щось у стилі “Сенсація!”, то міг би: “Народний депутат України такий-то накупив на Форумі 2 величезні кульки книжок”. Цікаво, чи він хотів би, щоб його ім’я назвали? Може так, адже читати, вважається, — це добра риса. А може ні, адже книжки дорожчають, а тут вам 2 торби», – пише він.
Водночас блогер пише про речі, які здались йому сумними під час ярмарку. «За одним столиком, маленьким таким, сиділа незворушна й чи то задумана, чи то зажурена жінка. Вона була сама, хоча, здебільшого, продавців усюди було мінімум двоє. Вона продавала енциклопедії. Їх було кілька. Одна була розкрита. Я заглянув і побачив, що книга присвячена рослинам. Але ніхто ті енциклопедії не купував….Трохи сумно стало, коли якийсь дід питався у охоронця, чи в приміщенні такі самі книжки, як і надворі. Відповідь була, що різні. Дід питався якось важко, адже із квитком на подвір’я у приміщення вже не зайдеш. Шкода стало, що безліч пенсіонерів не те що купити, а подивитися на книжки інколи не можуть собі дозволити», – пише він.
Громадський активіст Дмитро Гнап пише про нав’язування п’ятикласникам вивчення російської мови як другої іноземної в одній з київських шкіл попри протест батьків.
«Школа N76 ім. Олеся Гончара. Одна з найкращих шкіл міста. Школа має статус закладу з поглибленим вивченням української мови та літератури. На початку навчального року батькам п'ятикласників цієї школи повідомили, що другою іноземною мовою вводиться російська. Частина батьків обурилася, оскільки вважає, що і першу іноземну мову – англійську, дітям викладають не достатньо: лише три години на тиждень. А якщо і вводити другу іноземну, то, наприклад, німецьку чи французьку…Натомість, керівництво школи повідомило батькам, що потяг уже пішов, рішення прийнято на рівні управління освіти і змінити вже нічого не можна», – повідомив Гнап.
Він розповів, що активісти провели анкетування, яке показало, що 60% батьків п'ятикласників проти російської. В той же час він розповів, що директор школи Олена Знака заявила, що змінити вже нічого не можна, а діти, які не відвідуватимуть уроки російської – будуть не атестовані, а відтак, не зможуть отримати документ про освіту.
Український письменник Сергій Пантюк повідомляє, що голові Національної спілки письменників Віктору Баранову погрожують невідомі. " У ніч на 13 вересня невідомі зловмисники підірівали і дощенту спалили його дачний будинок у селі Ровжі Вишгородського району. Завдано великої матеріальної та моральної шкоди. Через кілька днів після злочину невідомий "доброзичливець" з мобільного телефону пригрозив Баранову, що це "тільки початок" і "буде продовження", в разі якщо він не складе з себе повноважень Голови НСПУ. Не маємо сумніву, що за цими бандитськими діями стоять кримінальні структури, які помщаються Баранову за його непоступливу позицію у відстоюванні інтересів письменницької громади, захисті спілчанського господарства від рейдерського захоплення…", – наводить Пантюк заяву секретаріату НСПУ.
Публіцист Віталій Портников пише, що Росія навіть після оприлюднення доповіді ООН про використання хімічної зброї в Сирії блокує ухвалення Радою безпеки ООН резолюції щодо роззброєння режиму Башар Асада.
«Що довше затягується вирішення сирійського питання, то очевидніше, що спадкоємцями Асада стануть радикали, які перестануть сподіватися на підтримку Заходу, влаштують у країні справжню різанину і втоплять режим в крові. Ці радикали будуть налаштовані антиамериканськи, антиізраїльськи – але й антиросійськи теж. До того ж Росія остаточно втратить обличчя в арабському світі, тому що створить для монархій Перської затоки чергову проблему, яку буде вирішити набагато важче, ніж єгипетську або лівійську. Але Путін у своєму підлітковому прагненні довести, що він крутіший за Обаму, здається, не думає ні про що…», – пише публіцист.