Блогера Олену Білозерську зацікавила тема плану дій опозиції, який її лідери оголосили напередодні біля будівлі Центральної виборчої комісії.
"Головна новина дня – що три опозиційні сили, "Батьківщина", "Свобода" і "Удар", підписали угоду про спільні дії. Але як її реально втілити – абсолютно незрозуміло. Вони не визнають парламент легітимним, поки не будуть повернуті вкрадені округи, але мандати не складають і звертаються до Європейського суду. Всі ми знаємо, скільки триває розгляд таких позовів. Це означає, що досить тривалий час в Україні працюватиме нелегітимний парламент. Нелегітимний парламент = державою керують узурпатори. Якщо опозиція працюватиме у такому парламенті – значить, вони теж узурпатори?" – вважає блогер.
Єдиною позитивною перспективою плану опозиції Білозерська називає вибори мера Києва.
"Чи не єдина реальна позитивна перспектива, яку я зараз бачу перед опозицією – виграти вибори мера Києва. Але якщо, окремо від посади мера, посада голови КМДА залишиться за Поповим чи іншим регіоналом – то це мало що дасть. Майдан-2015, наприклад, організувати не дадуть", – зауважує вона.
"Коротше, поки об’єднана опозиція не зробить щось таке, щоб народ знову повірив політикам – нічого не буде", – підсумовує вона.
Цю ж тему у своєму блозі проаналізував політолог Сергій Смірнов: "Тимошенко і Луценко продовжують перебувати у в’язниці. І це найкрасномовніший результат виборів до парламенту".
"Після виборів мало бути сформульовано кілька простих і зрозумілих тез, які вимагає опозиція. Першим, простим і чітким, мало б бути "Звільнити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка": розмістити на офіційних сайтах опозиції банери з відповідним написом; Всі офіційні заяви розпочинати з того, що лідери опозиції Тимошенко і Луценко за гратами, а отже вибори вже недемократичні, а потім ще "контрольно" доводити фальсифікації чи зловживання на окремих округах і дільницях; Першим пунктом, перед варіантом "обнулення" списків чи нескладення присяги, поставити пункт про звільнення Тимошенко і Луценка, який має передувати легітимності нового парламенту", – вважає він.
"Важко повірити, що люди, які щиро вважають ув’язнених лідерів опозиції своїми товаришами, які декларують намір усунути Януковича від влади, не ставлять першочерговим безумовним завданням звільнення з в’язниці своїх", – зазначив Смірнов.
Журналіст Ольга Червакова пише про конфуз, що стався сьогодні перед початком координаційної наради Віктора Януковича з силовиками.
"Після слів "Президент України Віктор Янукович", що пролунали з колонок, зал здійнявся і почав аплодувати. Але виявилося, що зарано. Янукович не йшов. На сцені вишикувались силові міністри, в залі – вся еліта правоохоронних органів, при параді і в мундирах…", – пише вона.
"Розв'язка перевершила всі очікування. Тільки-но почувши гарантові кроки, ті, хто стояв на сцені, розвенулись СПИНАМИ до людей в залі, аби потиснути гарантову руку. Хоча могли б відійти на крок назад від своїх стільців і так само утворити прохід для Президента, але при цьому не виказати неповаги до оточуючих", – зазначила Червакова.
Журналіст Мирослав Откович у блозі розповів, як в Національному музеї Львова кам’яну скульптуру язичницького ідола – Лопушанського світовида, якому, за оцінками фахівців понад 1000 років, порізали на шматки, щоб перенести в інше місце.
«Тріщини на скульптурі, запевняє директор музею Ігор Кожан, з'явились ще раніше, мовляв, демонтаж тут нідочого… Дирекція музею запевняє, що демонтаж відбувся під наглядом реставраторів. Втім, окрім лома і дрилі, на фото не видно інших реставраційних інструментів», – відзначає журналіст.
Він додає, що Ігор Кожан, який особисто керував роботою, був одним з «успішних менеджерів» міністра культури Михайла Кулиняка. "Нині такий "агресивний менеджмент" може призвести до знищення музейних експонатів, без яких саме існування музеїв втратить зміст", – вказує Откович та відзначає, що "формальна причина демонтажу Лопушанського світовида – це те, що 13 грудня поруч з місцем де стояла історична пам'ятка планують встановити погруддя Митрополита Андрея Шептицького".
"Як відомо саме Предстоятель УГКЦ заснував Національний музей у Львові на початку минулого століття. І нині, Митрополит, який з трепетом ставився до кожної пам'ятки культури, напевно б не оцінив таких "старань" і таких "дарів" від "культурних менеджерів", – додав він.
Редактор ніжинської газети "Вісті" Максим Білоусенко у блозі пише про роботу Ніжинської міськради. Зокрема, він зазначає, що під час сесії у вівторок, 13 листопада, депутати відмовилися працювати з мером Михайлом Приходьком, якого 9 листопада засудили за хабар.
"Міська рада майже одностайно висловила думку про те, що зараз міський голова не має жодного морального права керувати містом, тому йому слід піти у відпустку і вже не користуючись владними важелями доводити свою невинуватість. Кожен із депутатів хотів висловити свою думку про те, що міський голова повинен керуватися не тільки кримінальним кодексом а і моральним та залишити посаду на час розгляду апеляційної скарги судом. А вже потім довівши свою невинуватість,якщо таке буде повернутись до керування громадою. «Ми хочемо працювати але не з вами» – зазначали представники громади. Після цього фракцію УДАРу в знак протесту покинули сесійну залу і роботі сесії знову було оголошено перерву. Наприкінці мер зазначив, що він подумає над пропозиціями депутатів та громадськості щодо відпустки", – написав він.