Так, журналіст Ольга Сніцарчук у блозі обурюється рішенням уряду про призупинення підписання угоди про асоціацію.
«Прикро, та схоже, нема людини, яка могла б пояснити Віктору Федоровичу, хоча б на пальцях, що країна – не Межигір'я…Тут не можна вигулювати своїх страусів – де і коли заманеться, або взяти приміром, і постріляти їх просто так з поганого гумору, навіть якщо ти президент», – пише журналіст.
«Дуже соромно перед Литвою, якій ми остогидли за останні півроку так, що про це знає напевно краще за всіх Даля Грібаускайте. Але через євровихованість і дипломатичність ми навряд чи дізнаємося – наскільки. Ще дужче соромно перед Коксом і Квасневським – за це дурне часопроводження у Верховній Раді тощо…», – наголошує Сніцарчук.
«Настільки противно і огидно, що хочеться побажати курс змінившим – відчути красу гри на собі. Тому що чомусь здається, оте виторгуване вилізе боком насамперед нашим горе-торгашам», – пише журналіст.
Її колега, журналіст Тетяна Даниленко пише про «вкрадену налію» на євроінтеграцію.
«У 46 мільйонів людей, які географічно живуть у Європі, украли надію. Одна-єдина голова вирішила, що так для неї буде краще… Ця голова вважала, що вдягнувши маску євроінтегратора, отримає від Вашингтона та Брюсселя стільки, що і собі вистачить, і електорату перепаде з барського плеча», – пише Даниленко.
«Під дощем на Майдані Незалежності стоять люди, які знають, ЩО в них украли. Вони вистояли вечір, ніч, ранок. Не маючи організаційної підтримки, прапорів, банерів, американських валянків. Ці люди – не герої. Просто у них є гідність. Вони і без уряду Азарова живуть в Європі», – переконана Даниленко.
Журналіст Сергій Лещенко пише про роль президента Віктора Януковича у рішення Кабінету міністрів.
"Не докладаючи жодних зусиль, а лише використовуючи європейське обурення тиском Кремля, Янукович домігся нечуваного потепління із Заходом. Вже мало хто пам'ятає, як рік тому ці люди бойкотували саміт президентів в Україні та ігнорували Євро-2012. Брутальність Кремля зробила Януковича символом несправедливої агресії з боку авторитарного господаря тайги", – пише журналіст.
"Спіймавши інерцію потепління із Заходом, Янукович вступив у переговори про те, що він може отримати від Угоди про асоціацію. І дізнався ціну – звільнення Тимошенко – яка виявилася для нього зависокою. Але, аби не втрачати подарунок долі, Янукович продовжив свою гру, розповідаючи, що не може помилувати Тимошенко своїм указом, але готовий підписати закон про лікування ув'язнених за кордоном. Це спричинило багатогодинні переговори в парламенті, а паузу, що виникла, Янукович використав із максимальною користю", – переконаний він..
На думку Лещенка, "Янукович міг тягнути до самого Вільнюсу".
"Але щось сталося, що змусило Януковича дати ляпаса європейським політикам у вигляді постанови уряду про відмову від євроінтеграції. Власне, цей документ сам по собі не має жодного сенсу – зупинити євроінтеграцію можна було явочним порядком, без жодних рішень Азарова", – зауважив журналіст.
"Розпорядження уряду є відвертим приниженням європейської сторони. Цей документ – маркер, який окреслює Україну як зону геополітичного впливу Росії. А його мета – стати ще одним доказом статусу Путіна як найвпливовішої людини світу, на фоні якого Обама виглядає школярем", – резюмував він.
Між тим, журналіст Юрій Луканов розмірковує на тему анонсованого опозицією на 24 листопада мітингу на підтримку євроінтеграції.
"В народі схильні більш вірити анонімним джерелам , ніж відкритій інформації. У середу з'явився слив від «надійних людей» про те, що Янукович нібито заявив європейському комісару з питань розширення ЄС Штефану Фюле, що асоціацію не підпишуть. І цьому чомусь вірять більше, ніж абсолютно відкритій заяві Миколи Азарова в Петербурзі, що підготовка до вільнюському саміту і підписання договору йдуть за планом", – пише він.
"Але народ все одно стежить за рухами брів Януковича і кипить протестними настроями проти гіпотетичного зриву угоди з Європейським союзом… Проблема в тому, що опозиція вже стільки разів скликала народ на всілякі акції, які нічим не завершувалися, що він перестав вже їй вірити. Кияни, які буквально билися на окружних дільницях за опозицію і не допустили жодного регіонала у владу, охоче прийшли в жовтні 2012 р. під ЦВК протестувати проти зриву виборів у п'яти округах. І готові були протестувати до перемоги. Але лідери опозиції скасували протести", – пише Луканов.
"Кияни дуже добре зрозуміли, що опозиція лише імітує боротьбу за владу в Києві. Тому відгукуватися в Києві на нові заклики мало кому не хочеться. Тим більше, що існує думка, мовляв, зрив підписання угоди з ЄС вигідний опозиції. Беззубість опозиції дає підстави вважати, що підозра не безпідставна", – зауважує журналіст.
"Найближчим часом Майдан неможливий. Навіть якщо Янукович і провалить підписання асоціації з ЄС. На злий і масовий протест громадян може виштовхнути НЕ Яценюк-Кличко-Тягнибок, а реальне погіршення матеріального становища. І, як це не сумно усвідомлювати, воно може початися у будь-якому випадку – підпишемо угоду або не підпишемо", – резюмує він.
Журналістка Наталя Соколенко вважає, що народний депутат від партії «Свобода» Ірина Фаріон має вибачитися перед журналістами.
«Суть у тому, що народна депутатка Фаріон має знайти сили і вибачитися перед Анною Пановою (ред. – журналісткою Інтера, яку Фаріон обізвала гієною»). Як свого часу Віктор Ющенко вибачився перед Сергієм Лещенком. Це вибачення важливе і для журналістів, і для самої пані Фаріон, і для партії "Свобода"».
Журналіст видання «Кореспондент» Христина Бердинських пише про своє звільнення з видання і про зміну редакційної політики, що почалась у середині листопада.
«Останнім часом всі гострі матеріали виходили з великими нервами. Новий менеджмент не приховує, що редакційна політика буде змінюватися. Розслідування, будь-який матеріал з гострим підтекстом, обкладинки – це все хочуть бачити до виходу в друк. Але думаю, до цього не дійде, все зніматиметься на етапі затвердження тем. Подивіться, про що буде писати журнал в найближчі місяці. Із задоволенням напишу, що я помилялася», –написала Бердинських.