Згідно з дослідженнями німецьких страхових компаній, психічні захворювання були однією з найпоширеніших причин непрацездатності у Німеччині ще задовго до пандемії. Дуже часто працівники з психологічними та психіатричними розладами звертаються по медичну допомогу запізно, якщо це взагалі трапляється. Зрештою такі люди випадають із робочого процесу — інколи більше, ніж на декілька місяців. Цьому чимало причин: працівники не наважуються вчасно звернутися по допомогу, не можуть знайти потрібного терапевта амбулаторно або просто нехтують необхідністю терапії.
Саме тому в Німеччині дедалі більше поширюється превентивна психотерапевтична практика на робочому місці. Наочний приклад — відома компанія ThyssenKrupp Marine Systems у Кілі, що з 2013 року надає своїм співробітникам послуги психотерапевтичних консультацій. Керівництво компанії впевнене, що первинна профілактика має бути в центрі уваги, бо саме вона забезпечує здорову атмосферу на підприємстві. Залучені терапевти резервують час для кризових дискусій та діагностичних консультацій, щоб виявити ранній розвиток емоційного вигорання та психічних розладів. Кваліфікована діагностика відіграє в цьому процесі ключову роль, оскільки не всі психічні захворювання зумовлені лише несприятливими умовами праці. Тому професійна асоціація німецьких неврологів пропонує спеціальне навчання для фахівців, які хочуть працювати саме на підприємствах. Неврологи та психіатри проходять цілеспрямовану підготовку з профілактики та лікування психічних захворювань, пов’язаних з роботою. Головна мета цих тренінгів — забезпечення компаній компетентними фахівцями в кожному регіоні. Тренери також можуть розпізнати психологічний стрес на робочому місці та співпрацювати з компанією, щоб його зменшити.
Водночас відбуваються відповідні дослідницькі проєкти, наприклад, «Рання інтервенція на робочому місці», що його проводить університетська лікарня Ерлангена у співпраці зі своїми колегами з Ульма та іншими спільними партнерами. Цей проєкт вже дав багатонадійні результати в попередніх дослідженнях, і тепер його дієвість перевіряють у загальнонімецькому рандомізованому дослідженні, яке фінансують федеральне міністерство освіти і досліджень та Німецький фонд пенсійного страхування.
Читайте також: Die Welt: Коли нарешті мине пандемія
У межах цього проєкту вчені та лікарі полишають стіни клінік і лікарень та вирушають у звичне середовище своїх пацієнтів — безпосередньо на їхні робочі місця. Команда фахівців на чолі з керівницею досліджень старшою лікаркою Євою Ротермунд відвідує малі, середні й великі компанії та пропонує психосоматичні превентивні консультації раз на тиждень. «Наша мета — швидко ідентифікувати людей із психічними скаргами, такими як тривожні розлади, порушення сну, втома, виснаження, больові симптоми, та надати своєчасну допомогу і тим самим запобігти їхній можливій непрацездатності у майбутньому», — пояснює професор Єсім Ерім, керівник психосоматичного відділення в університетській лікарні Ерлангена. «Рання інтервенція та реабілітація психічно хворих працівників на робочому місці допомагає не тільки постраждалим, а й працедавцю, оскільки мінімізує втрати компанії через відсутність працівників та знімає навантаження на соціальне забезпечення», — додає Єва Ротермунд. Під час психосоматичної консультації всі зацікавлені працівники можуть за бажання отримати діагностику та поради щодо можливих варіантів лікування. Зустрічі відбуваються анонімно: таким чином роботодавець не знає, хто саме з працівників використовує нові «послуги», приходить на консультації та терапію.
Автомобільний концерн Daimler AG також активно пристосовувався до нових принципів роботи і з 2016 року повністю змінив корпоративну культуру та принципи керівництва. Наріжним каменем нової корпоративної етики Leadership 2020 постає емоційний інтелект людини, а її головна мета — створити таку культуру співпраці, що забезпечить спільний успіх у майбутньому. «На щастя, дедалі більше керівників, принаймні в Німеччині, розуміють, наскільки важливо інвестувати ресурси в психологічне здоров’я своїх працівників, оскільки це має безпосередній вплив на якість роботи, — розповіла Тижню Афіна Хаджинова, яка працює у Mercedes-Benz Bank у відділі «Business intelligence». — Однак чимало також залежить від твоєї власної ініціативи. Коли я отримала нову посаду на підприємстві, буквально за два місяці через стрес та постійне
нервування в мене почалися певні психосоматичні проблеми. Тоді моя колега розповіла мені, що в нашого відділу є річний бюджет для коучингу. У нашому випадку це був позаштатний фахівець, який допомагав впоратися з абсолютно різними проблемами на роботі: від особистих страхів до конфліктних ситуацій. Після першої консультації ми одразу виявили, в чому саме полягала причина мого стресу, та проговорили можливі дії. Потім керівництво схвалило наші подальші консультації з тренером, тому що для них також було важливо, щоб я менше хворіла та була більш мотивована. Таку можливість мають усі працівники, незалежно від позиції та ієрархії, хоча, звісно, кожен запит перевіряється на доцільність. Так, наприклад, моя колега мала великий страх перед будь-якими публічними виступами, і компанія оплатила їй спеціальні тренінги. Своєю чергою, керівництво розуміє, що ідеальних працівників немає, і в довгостроковій перспективі ці інвестиції принесуть користь усім. Окрім цього, практика коучингу активно використовується й самим керівництвом — тобто я могла одержати підтримку від свого прямого керівника. Для мене це було цілковито новим досвідом, коли замість страху ти відчуваєш від керівництва підтримку, і в результаті я почала менше хворіти та ефективніше працювати. Окрім того, в концерні існують численні менторські програми, головні з яких присвячені питанням саморозвитку, лідерських програм, очікування від себе та інших. Звісно, ще залишається певний відсоток керівників, які керуються принципами тридцятирічної давнини. Але переважна більшість менеджменту все ж розуміє, що нові молоді працівники потребують нових умов праці, а рівень ефективності працівників прямо залежить від їхнього здоров’я».
Читайте також: Контури нового розламу
Варто додати, що не лише великі корпорації та міжнародні компанії втілюють у свою корпоративну культуру нові принципи. Це також стосується й середнього та малого бізнесу. Сабріна працює в невеликій маркетинговій компанії у відділі продажів. Регулярні особисті зустрічі з керівництвом, протягом яких вони відкрито обговорюють усі оперативні питання, як, наприклад, проблеми з клієнтами, настрій у команді, самопочуття, — вже стали для неї нормою. Також керівництво фірми активно використовує техніки INSIGHTS MDI® та моделі психотипів DISG. INSIGHTS MDI® — це цілісний діагностичний інструмент для розпізнавання талантів та розвитку потенціалу, що вимірює поведінку, мотиви та емоційний інтелект людини. Абревіатура DISG представляє модель, яка аналізує та класифікує поведінку людини за чотирма основними типами:
D = домінантний (червоний),
I = ініціативний (жовтий),
S = стійкий (зелений),
G = добросовісний (блакитний).
Модель ґрунтується на припущенні, що кожна людина має характеристики всіх чотирьох типів, але в різному співвідношенні. «Сенс цього інструменту полягає не в тому, щоб розсортувати людей по шухлядках, а в тому, щоб показати, що існують різні психологічні типи особистості, і відповідно до них — різні моделі поведінки. Це дуже допомагає нам у конфліктних ситуаціях, під час розподілу клієнтів або формування команд. Усі ми різні, але для гармонійної та здорової співпраці інколи корисно знати, що з певними психологічними типами тобі працюється легше, ніж з іншими. Така собі кольорова інструкція з експлуатації, яка щодня допомагає людині йти на роботу із задоволенням», — розповіла Сабріна.
Читайте також: Die Welt: Мільярдні змагання американських гігантів
В Україні поки можна тільки мріяти про такі превентивні заходи. Але навіть якщо в нашій країні суспільно важливі процеси відбуваються повільніше, ніж у розвиненіших країнах Європи, превентивні терапевтичні заходи можна проводити й власноруч. Так, берлінські фахівці з корпоративного менеджменту охорони здоров’я пропонують сім «правил виживання» (див. «Правила боротьби зі стресом на робочому місці»).
Нові часи потребують нових стратегій роботи й нового стилю керівництва, оскільки нинішнє покоління працівників має зовсім інші вимоги до роботодавців, ніж попередники. Більше свободи вибору, можливостей для самореалізації, гнучкості та здорового балансу між роботою й особистим життям. І хочеться вірити, що здорова робоча атмосфера стане нормою і в нашій країні.