Одноразова Європа

Чому це раз у раз у День Європи на мене, як на Буратіно, находить мрія про золотий ключик? Отже, бачу таке: старий пес із буржуа-пенсіонером, який не хвилюється, що в Пенсійному фонді не вистачить «капусти». Бізнесмен, який ніколи не стикався з хабарниками чи рекетом. Громадяни, які без розводок і відмовок виконують один перед одним свої зобов’язання. Журналіст, чесний перед читачами і редакцією. О, солодка євроказка! Поки що наша Європа – це лише Київ, навіть ні: тільки оця брукована площа – колишня Сталіна. З парламентською бібліотекою, що колись була «імені КПРС». Перед Українським домом – колишнім квазіхрамом, музеєм Лєніна. Тут наш євродім… Європейський – хоча б у цей день.