Франк Гаун — генеральний директор франко-німецького оборонного холдингу KNDS, який налічує понад 4 000 співробітників у багатьох країнах світу і виробляє, серед іншого, танки, розвідувальні, протиповітряні та артилерійські системи. Концерн постачає свою продукцію військовим у понад 50 держав.
За словами Гауна, поточна ситуація з безпекою в Європі є надзвичайно напруженою. «Я інженер, а не політик, але бачу, що відбувається. Ми ведемо війну в Європі. Ми вже давно втратили наші звичайні засоби стримування, і ми не знаємо, чи буде американський ядерний оборонний щит активований в надзвичайній ситуації. Східний кордон НАТО з Росією та її васальними державами зараз на багато тисяч кілометрів довший, ніж був за часів Варшавського договору під час Холодної війни. Коротше кажучи, бути європейцем ніколи не було так небезпечно з 1945 року», — розповів він в інтерв’ю німецькому виданню Die Welt.
Гаун переконаний, що Україна не втримається без допомоги Заходу, хоча, на його думку, її від Європи може прийти не так вже й багато. «Надлишки систем озброєння вже були передані, і тепер кожна країна в Європі повинна задовольнятися тим, що, на їхню думку, ще може їх захистити. Того, що виробляють, недостатньо, щоб задовольнити попит. Я завжди кажу: що ще ви збираєтеся дати Україні, якщо ви нічого не замовляєте? Тож залишаються американці. Подивимося, що зробить Трамп. Поки що йому байдуже. Зрозуміло одне: якщо він припинить військову допомогу, Україна навряд чи зможе себе захистити», — каже він.
Гауна також запитали, на якому етапі перебуває Європа з точки зору політики безпеки. За його словами, за два роки вона так і не змогла організувати себе таким чином, щоб діяти незалежно, якщо ситуація ускладниться.
«Чому це так, якщо ми подивимося, наприклад, на Німеччину? Борг у 100 мільярдів євро був використаний для компенсації найбільш нагальних недоліків останніх років. Були закуплені винищувачі F-35 і транспортні вертольоти. Але чи модернізуємося ми? Міністр Пісторіус прямолінійний, але коли йдеться про бойові танки, він теж спочатку лише замінив 18 Leopard 2, які поїхали в Україну. Тільки влітку 2024 року було розміщене замовлення на виробництво 105 додаткових “Леопардів”. Тобто щось відбувається, але дуже повільно. І це не лише про німецьке KNDS: подивіться на порожні склади боєприпасів. Так, зараз їх виробляють більше, але вони переважно йдуть в Україну. Я сподіваюся, що ми колись поповнимо власні запаси, щоб стати стійкими, міцними і здатними до стримування. Наразі ми не є такими в Європі», — наголошує директор оборонного холдингу.
Генеральний інспектор Карстен Бройер раніше заявив, що п’ять найбільших європейських країн НАТО спромоглися виробити лише вдвічі менше танків, ніж Росія. На думку Гауна, все через надто пізній початок.
«На KNDS ми наростили виробництво наших гаубиць Caesar: замість однієї на місяць ми будуємо шість. Це величезне збільшення потужностей, але недостатнє порівняно з попитом. У пікові часи ми будували тут, у Мюнхені, один танк на день, тобто 360 танків на рік. Однак протягом останніх років ми перейшли на “дозовані” кількості, замовляють тільки дуже малі партії. Мені не дозволено будувати танки у Німеччині для зберігання на складі. Я не можу просто заповнити кілька парковок, як в автомобільній промисловості, я завжди повинен мати ліцензію — спочатку на виробництво, потім на поставку», — розповідає Гаун.
Водночас він підкреслює, що, незважаючи на всі виклики, концерн робить все можливе. «З лютого 2022 року ми придбали логістичні та виробничі площі розміром із сім футбольних полів. Зараз будуємо новий логістичний центр, який буде готовий у 2025 році. Розробили внутрішню програму з метою виробництва 500 машин на рік з 2027 року. Конкретно це означає, що всього за три роки ми досягнемо потужності, яку востаннє мали 30 років тому. Протягом цих трьох десятиліть промисловість неминуче скорочувалася разом з оборонними бюджетами», — наголошує Гаун.
«Те, що ми можемо собі дозволити тут, в Європі, — це марна трата грошей»
У Гауна також запитали, чи є авторитарні режими кращими за демократичні, коли йдеться про виробництво зброї, зважаючи що Росія перейшла на військову економіку. Він заявив, що хіба лише у короткостроковій перспективі.
«Коли диктатури починають війни проти демократій, останні зазвичай перемагають. Друга світова війна є найкращим прикладом цього. Ті, хто стояв на колінах перед Гітлером у 1938 році, стали переможцями у 1945 році. Але для цього вони повинні були фундаментально переосмислити і діяти рішуче. Тільки демократії можуть робити і те, і інше одночасно. Ми могли б багато чому навчитися з цієї епохи. Однак наші процеси прийняття політичних рішень все ще дуже повільні», — каже він.
Видання нагадує цитату голови Військового комітету НАТО 1976 року Йоханнеса Штейнхоффа, коли він заявив, що «НАТО марнує величезні гроші, розробляючи і виробляючи непотрібні різноманітні системи озброєнь, а внесок збройних сил, особливо європейських, міг би бути набагато ефективнішим, якби вони вирішили координувати свої зусилля з метою стандартизації озброєнь». Як так сталося, що майже 50 років потому майже нічого не змінилося?
На думку Гауна, все через те, що для кожного є ближчою своя національна індустрія, однак чим більша стандартизація, тим більша вигода. «Якби ми використовували одну систему озброєння в Європі замість 17-ти, могли б зменшити витрати щонайменше на 30 % завдяки збільшенню кількості одиниць. А отже, економили б гроші платників податків», — зазначає він.
Крім того, за словами Гауна, рівність систем гарантує, що ними можуть користуватися солдати з різних країн, що вони мають однаковий ланцюжок постачання.
«Бачимо, як складно обслуговувати і постачати різні системи Україні. Та навіть у НАТО відсутність оперативної сумісності під час можливого конфлікту означає, що у вас виникнуть проблеми з логістикою. Те, що ми можемо собі дозволити тут, в Європі, — це марна трата грошей. Нам не потрібні 17 бойових танків у десятках модифікацій, які ми маємо зараз, з яких кожен другий — американського виробництва, а кожен шостий — все ще російського», — підкреслює директор KNDS.
Він також додає, що інновації через конкуренцію — це добре і необхідно, проте в Європі є 14 оборонних компаній лише для наземних систем. «Зробімо їх чотири, тоді буде і конкуренція, і консолідація. Потім буде тендер, і нехай переможе найкращий. Той цирк, який ми зараз влаштовуємо, ніхто не може собі дозволити у довгостроковій перспективі», — наголошує Гаун.