Чи змінилось ваше життя через новий вірус, що шириться Китаєм?
– Під час святкування Нового року за китайським календарем (в ніч на 25 січня) все ще було, як завжди: люди п’ять днів святкували, виходили на вулиці, використовували хлопавки та феєрверки, збирались в кав’ярнях та ресторанах. Я святкувала у китайській родині, але коли повернулась у свій університетський гуртожиток, одразу побачила зміни. Спочатку, відчула дуже різкий запах у кімнаті. Вона була оброблена розчином для дезінфекції, на вході мені видали маску, перевірили температуру тіла, я заповнила анкету, де вказала, чи була я в провінції Ухань. На разі, гуртожиток майже порожній — залишились студенти з Африки, яким далеко летіти додому. Більшість студентів з України та Росії — вдома на канікулах. Навчання повинно було розпочатися на початку лютого, але тепер почнеться не раніше двадцятих чисел через оголошення карантину по коронавірусу. Моя знайома писала, що дуже ретельно перевіряли у китайському аеропорті, а потім вісім годин вона була у карантині в аеропорті вже російському. Не знаю, чи перевіряють так в Україні, чула, що температуру вимірюють точно. Я не планувала у ці канікули летіти додому, сподіваюсь, вірус не зачепить: п’ю полівітаміни, ношу маску, намагаюсь зберігати позитивне ставлення до життя.
також: П'ять фактів про китайський коронавірус
А яка зараз ситуація на вулицях, у громадських місцях?
– На вулицях майже порожньо, зачинені всі заклади, де можуть збиратися люди, не працюють кав’ярні, ресторани, кінотеатри, заклади культури, у супермаркетах охорона перевіряє температуру тіла у кожного, покупців обов’язково обробляють спеціальним розчином. Від цього в магазинах дуже специфічний запах, як у лікарнях. Всі ходять в масках, які видають у громадських містах, якщо ти не вдягнув свою. Я нещодавно бачила, як жінка сварила свого чоловіка, коли той намагався покурити, знявши маску на вулиці. Але він казав, що якщо швидко, то не захворіє. Черг в аптеках вже немає, хоча у продажі залишились тільки звичайні маски, які не дуже захищають. Спеціальні маски, які тут називають “номер 95” купити вже неможливо, їх розібрали з початком епідемії. В нашому місті захворіло 18 людей, летальних випадків не було. В інших містах по-різному, наприклад, на вчора у провінції Хубей захворіли 1423 людини, з яких 76 померли і 46 повністю одужали, а у провінції Гуйчжоу — тільки семеро, без летальних. Але всюди помирають, здебільшого, літні люди з супутніми важкими хворобами. По телебаченню постійно показують новини, в яких пояснюють, що треба робити, щоб не захворіти. Це не якісь специфічні поради, те саме, що я бачу і на українських сайтах: мити руки, носити маску, не ходити в місцях скупчення людей. Але зараз майже неможливо виїхати в інший населений пункт: траси для в’їзду в такі великі міста, як Тандзін, Пекін, Шанхай закриті для автобусів чи легкових машин. Потрапити туди можна виключно потягом, але на вокзалі проходить досить серйозна перевірка — сканують все тіло, оглядають лікарі.
А якщо знаходять людей з ознаками хвороби?
– Точно не випускають з міста, скоріш за все, доправляють до спеціальних відділень у лікарні. В Китаї немає такого поняття “безкоштовна медицина”, тут за все треба платити. Але я чула, що людей з цим вірусом лікували безкоштовно. Вже є багато тих, хто одужав, не в усіх хвороба проходить важко та з ускладненнями, тому серед китайців до 40 років паніки я не бачу. Взагалі, китайці зовсім по-іншому відносяться до подібних випробувань. В соціальних мережах, які дозволені у Китаї, можна бачити багато флешмобів на підтримку людей, що опинились у карантині. Наприклад, в якийсь день в конкретну годину люди у всьому Китаї відкривали вікна та кричали “Ухань, тримайся!”. Тобто, якоїсь панічної атмосфери не відчувається, скоріш, згуртованість та налаштування на подолання хвороби. Як про якусь смертельну пандемію про цю хворобу тут ніхто не говорить.