Прес-секретар президента Туреччини Ібрагім Калин у середу, 15 серпня, заявив, що Вашингтон "за крок від втрати підтримки Анкари". Так, на тлі загострення відносин Туреччини зі США за останній тиждень курс турецької ліри до долара впав майже на 30%.
Напередодні Центробанк Туреччини оголосив про запровадження екстрених заходів для стабілізації ситуації на валютному ринку, пообіцявши виділити банкам для підтримки ліквідності в загальній сумі близько 10 млрд доларів.
Зокрема, турецький лідер Реджеп Таїп Ердоган переконаний, що Вашингтон оголосив Анкарі "економічну війну". Тепер турецька держава шукає нових партнерів і союзників.
Тиждень.ua зібрав інформацію про причини загострення американсько-турецьких відносин та прогнози експертів щодо обвалу ліри.
Купівля російської С-400
Ще у грудні 2017 році стало відомо, що РФ домовилася з Туреччиною щодо поставки двох зенітно-ракетних систем С-400 вартістю $2,5 мільярда.
Так, держсекретар США Майк Помпео попередив, що С-400 несумісна з системами НАТО та додав, що Анкара може зіткнутися з санкціями у разі купівлі систем.
У відповідь Туреччина відкинула застереження, заявивши, що дана угода з РФ уже завершена..
Вже у липні цього року Конгрес США ухвалив рішення про заборону на продаж Туреччині винищувача п'ятого покоління F-35 у зв'язку зі зближенням Анкари з Москвою у військовій сфері.
Крім того, у США попередили, що рішення Анкари придбати C-400 може ще сильніше втягнути Туреччину у сферу впливу Росії.
Санкції США проти Ірану
Розбіжності між двома країнами зросли після заяви Ердогана про те, що Анкара не має наміру підтримувати санкції Вашингтона проти Ірану.
Так, турецький лідер заявив, що Туреччина продовжуватиме купувати газ в Ірані.
"Я говорив Обамі, і повторив Трампу, що Туреччина закуповує газ в Ірану. Якщо зупинити ці поставки, хто надасть блакитне паливо Туреччині?", – сказав він.
У свою чергу, міністр економіки Туреччини Ніхат Зейбекджі зазначив, що Анкара дотримуватиметься лише власних інтересів.
Сектор Гази
Після заворушень на адміністративному кордоні Сектору Газа у зв'язку з рішенням Трампа перенести американське посольство з Тель-Авіву до Єрусалима Туреччина відкликала послів зі США та Ізраїлю. Так, за добу 15 травня на адмінкордоні загинули щонайменше 60 палестинців, ще понад дві тисячі були поранені.
Зокрема, Ердоган назвав загибель палестинців "геноцидом".
"Те, що робить Ізраїль, – це геноцид. Неважливо, з якого боку це виходить – від США або Ізраїлю – я проклинаю цю гуманітарну драму, цей геноцид", – сказав він тоді.
"Путч 16 липня"
Як відомо, у Туреччині 15 липня 2016 року сталася спроба військового перевороту. Тоді Ердоган звинуватив мислителя та теолога Фетхуллаха Ґюлена. Наголошується, що сам Ґюлен, який проживає у вигнанні у США, відкидає свою причетність і засуджує спробу держперевороту у Туреччині.
Зокрема, Анкара неодноразово вимагала від США екстрадиції Ґюлена, але так і не змогла добитися цього.
До того ж влада Туреччини сподівалася, що Трамп "не повторить помилок" колишньої адміністрації США.
Пастор-терорист
Формальним приводом погіршення відносин між США та Туреччиною стала відмова Анкари звільнити з-під арешту американського пастора Ендрю Брансона. У жовтні 2016 року його заарештували за звинуваченнями у підтримці тероризму і причетності до спроби держперевороту. Так, 26 липня пастора відпустили під домашній арешт "через проблеми зі здоров'ям". Зокрема, Брансону загрожує до 35 років позбавлення волі, 15 років – за "вчинення злочинів від імені терористичних груп, не будучи членом", а 20 років – за шпигунство.
Після чисельних спроб Вашингтона звільнити свого громадянина, Мінфін США ввів санкції проти міністра юстиції Туреччини Абдулхаміта Гюля та глави турецького МВС Сулеймана Сойлу через їхню причетність до затримання Брансона .
У свою чергу, Анкара висловила рішучий протест проти рішення США, заявивши, що "еквівалентну реакцію на це агресивне ставлення буде надано без затримок". Так, Ердоган доручив заморозити активи американських міністрів юстиції та внутрішніх справ в Туреччині.
Реакцій інвесторів чекати довго не довелося. Одразу ж після американських санкцій турецька ліра впала до рекордно низького рівня.
"У них є долар, у нас є Аллах"
Різке падіння ліри на тлі погіршення дипломатичних відносин зі Сполученими Штатами викликало побоювання у турецького суспільства. Утім, глава держави закликав "не звертати увагу на різні акції".
"Не забувайте, якщо у них є їхні долари, у нас є наші люди, наш бог. Ми докладаємо всіх зусиль", – сказав Ердоган.
Уже згодом він закликав громадян Туреччини обмінювати долари і євро на національну валюту.
"Якщо під вашою подушкою є долари, діставайте їх. Якщо є євро, діставайте їх. Негайно несіть їх в банки і конвертуйте в турецьку ліру, і таким чином ми боротимемося у цій війні за незалежність і майбутнє. Бо це мова, яку вони розуміють ", – зазначив турецький лідер.
Крім того, прозвучала заява, що Анкара має намір перейти на розрахунки в нацвалютах зі своїми найбільшими торговельними партнерами, а саме з Китаєм, РФ, Іраном та Україною.
Зокрема, Ердоган переконаний, що США навмисно прагнуть дестабілізувати Туреччину, назвавши дії Білого дому "економічною війною" проти Анкари.
"Їхня мета – змусити Туреччину здатися у всіх сферах, починаючи від фінансів до політики, щоб поставити Туреччину та турецьку націю на коліна", – наголосив він.
Намагаючись хоч якось стабілізувати ситуацію в країні, центробанк Туреччини оголосив про запровадження заходів на валютному ринку для порятунку нацвалюти. Зокрема, банк переглянув свої норми резервних вимог та пообіцяв виділити банкам для підтримки ліквідності у сумі близько 10 млрд доларів.
Подвоєння тарифів
Після подальшого падіння ліри Трамп оголосив про подвоєння тарифів на турецьку сталь і алюміній, додавши, що "відносини з Туреччиною зараз не дуже добрі".
Так, радник Білого дому з економіки Кевін Хессет зауважив, що подвійні тарифи становлять "крихітну частку" ВВП Туреччини, а тому падіння курсу ліри свідчить про "наявність фундаментальних економічних проблем в країні".
У відповідь Ердоган заявив про початок бойкоту електроніки та продукції у будівництві зі США. Також він підписав указ про підвищення мит на американські легкові автомобілі, алкогольні напої, тютюн, косметичні вироби, рис та вугілля.
Прогнози
На думку європейського економіста Карстена Гессе, глибока рецесія в Туреччині може призвести до того, що більшість мігрантів покинуть країну. Так, наразі в Туреччині проживає 3,5 млн сирійських біженців. Тому попри суперечності між Туреччиною та Союзом з багатьох питань, ЄС має сильний інтерес до стабільної Анкари. До того ж, збільшення притоку мігрантів до ЄС могло б посилити підтримку праворадикальних партій в Європі.
Окрім очевидних ризиків для самої Туреччини, виникає питання, наскільки економіка країни може вплинути на єврозону. Зокрема, Гессе вважає, що вплив на зростання ВВП в єврозоні буде невеликим. Навіть якщо експорт товарів з єврозони до Туреччини зменшиться, скажімо, на 20%, то це відніме не більше 0,1 процентного пункту від зростання валютного блоку.
Водночас прямий тиск з боку Ердогана на центробанк щодо зниження процентних ставок ще більше підірвав довіру інвесторів. Також тиск на нацвалюту країни зріс завдяки нещодавно оголошеним санкціям США та побоюванням подальшої ескалації між Анкарою та Вашингтоном.
"Рецесія і боргова криза, які змусили б Туреччину контролювати рух капіталу і просити про допомогу Міжнародного валютного фонду, більше не можуть бути виключені", – стверджує Гессе.
Головний економіст німецького Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer) також дотримуються думки, що Туреччина перебуває у глибокій кризі, що найімовірніше, завершиться рецесією. Він відзначає, що інвестори стурбовані тим, що Ердоган загрожує незалежності центрального банку Туреччини. Центробанк залишив процентні ставки у минулому місяці без змін, і "багато інвесторів вважають, що політичний тиск утримує центральний банк від прийняття необхідних заходів".
Понад те, оглядач турецького видання Hürriyet Угур Гурсес наголошує, що "Туреччина на межі серйозної кризи корпоративного боргу, рахунку, який буде сплачуватися урядом та громадськістю".
Отже, турецький приклад показує, що погана або нетрадиційна економічна політика має довгострокові негативні наслідки та робить країну більш залежною від політичної волі інших. Тим часом МВС Туреччини "веде полювання" на аккаунти у соцмережах, які публікували коментарі про послаблення турецької ліри "провокаційним чином".