Уже другий рік росіяни обстрілюють домівки громадян та об’єкти інфраструктури. Своїм ракетним терором хоче знищити ознаки культурної ідентичності України. Руйнує музеї, меморіали, будівлі університетів, спалює церкви, собори, бібліотеки з рідкісними виданнями. Знищує докази існування української культури, яка повністю сепарована й незалежна від російської.
З 24 лютого 2022 року до жовтня 2023-го постраждали щонайменше 1711 об’єктів культурної інфраструктури. Найбільше серед них клубних закладів — 844. Крім того, ворог пошкодив 603 бібліотеки, 133 заклади мистецької освіти, 100 музеїв і галерей, 31 театр. Третина з них зруйновані повністю, свідчать дані Міністерства культури та інформаційної політики України. Окупанти знищили тисячі творів мистецтва. Під загрозою знищення — об’єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні.
У перші дні повномасштабного вторгнення в Київській області росіяни артилерійським снарядом знищили Іванківський районний історико-краєзнавчий музей. Там були представлені 410 експонатів. Серед них посуд, старовинні знаряддя праці та гроші, козацька зброя, ікони, нагороди й листи з фронту часів Другої світової війни, рушники ткалі Ганни Верес. Гордістю музею була колекція робіт української художниці Марії Примаченко. Їх, на щастя, вдалося врятувати. Ідеться про 14 картин.
На відбудову музею знадобиться 35 млн грн, свідчать підрахунки Мінкультури.
«За результатами обстеження, будівля підлягає знесенню. Реставрувати музей неможливо. Потрібно будувати новий, — каже Надія Бірюк, керівниця відділу культури Іванківської селищної ради. — Щоб зібрати необхідні кошти, відкрили благодійні рахунки, беремо участь у різноманітних міжнародних проєктах, наприклад “Відлуння руйнації”. Спеціальний збір на музей ініціювало Міністерство культури. Поки що суттєвого фінансування немає. Щоправда, небайдужі люди приносять експонати, які можна буде виставити у відбудованому музеї. Художник з Латвії Вадим Верник хоче подарувати колекцію мозаїк із фрагментів картин Марії Примаченко».
Урятовані з вогню експонати передали на тимчасове зберігання Національному музею історії України у Другій світовій війні на виставку «Україна — розп’яття». Це старовинні глечики, знаряддя праці.
16 березня 2022 року в українському Маріуполі на драматичний театр окупанти скинули дві бомби, по 500 кг кожна. Це призвело не тільки до знищення театру, а й до смерті мирних маріупольців, які ховалися від обстрілів у підвалі. Міжнародна правозахисна організація Amnesty International підтвердила, що російські військові знали, що в закладі перебувають сотні людей. Щоби приховати докази воєнних злочинів, окупанти повністю знесли будівлю драмтеатру.
Під час облоги Чернігова бомбардували Центральну міську бібліотеку імені Михайла Коцюбинського. Руйнування сягають 70 %. Утім, заклад і далі працює, відкриває нові філії.
«Вдалося відновити дах, поставити нові вікна. Допомогли польські меценати, — пояснює Ганна Пушкар, директорка бібліотечної системи Чернігова. — Частину бібліотечного фонду вдалося врятувати. Також книжками отримали допомогу від меценатів. Власними силами відновили зруйнований пам’ятник Михайлу Коцюбинському на другому поверсі бібліотеки. Під час бомбардування його розрізало навпіл. Ми з’єднали дві частини. Символічно, що Коцюбинський не здався і продовжує своє “життя” в бібліотеці».
Щоб відновити зруйнований на Харківщині Національний літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди, треба зібрати 112 млн грн. Музей загорівся вночі проти 7 травня минулого року внаслідок прямого влучання російської ракети. Снаряд залетів під дах будівлі. Вона спалахнула миттєво, кажуть очевидці. Це сталося в рік, коли Україна готувалася відзначати 300 років із дня народження Григорія Сковороди.
У музеї були представлені видання творів Сковороди, література про нього, книжки античних, середньовічних і новочасних поетів, етнографічні предмети, картини й графічні роботи, пов’язані зі Сковородою, особисті речі філософа. Найцінніші експонати колекції не постраждали: їх вдалося заздалегідь перемістити в безпечне місце.
Коли почнеться відбудова
Відновлювати й реставрувати пам’ятки культури почнуть після перемоги. Найперше пошкоджені заклади культури треба законсервувати, щоби зберегти вціліле майно. Це, наприклад, стосується обстріляного Центрального будинку культури в місті Ірпінь. На відбудову потрібно щонайменше 204 млн грн, свідчать дані міністерства.
«Російські війська знищили заклад артилерійськими снарядами. Це була серія обстрілів. Ми нарахували близько 20 великих хвостовиків. Не кажу вже про малі. По будинку лупили прицільно, — згадує Євгенія Антонюк, керівниця відділу культури Ірпінської міської ради. — Упало перекриття, стіни частково завалилися. Ті, які встояли, вигоріли вщент. Будівля на 100 відсотків не придатна до експлуатації. Поки що заклад законсервували, тимчасово перекрили дах.
До міста неодноразово приїжджали іноземні делегації. Були ті, хто зацікавився фінансуванням відбудови в межах Irpin Reconstruction Summit. Ми розробили кілька проєктів відбудови. Один з них уже виграв конкурс. Нині активно шукаємо кошти.
Міжнародні організації готові фінансувати реконструкцію, але після завершення війни, адже досі зберігається ризик повторних ракетних обстрілів».
У межах реконструкції Ірпінського будинку культури планують зберегти вцілілу архітектурну частину. Вона стала впізнаваною. Фотографії закладу облетіли весь світ, були на перших шпальтах іноземних видань.
Фото: Юлія Машута
Крім знищення будівель культурних об’єктів, росіяни крадуть артефакти із церков, музеїв, галерей. Наприклад, картини, що їх викрали з Херсонського художнього музею російські військові, не раз помічали в Центральному музеї Тавриди в Сімферополі. З повідомлень самопроголошеної «ДНР» випливає, що з маріупольських музеїв викрали щонайменше дві тисячі експонатів.
Найбільших утрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Луганській та Запорізькій областях і місті Києві.
«Усі втрати фіксуються й будуть передані як докази воєнних злочинів до Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Проте точну кількість постраждалих об’єктів порахувати поки що неможливо. Особливо на тимчасово окупованих територіях», — пояснює Ірина Кречковська, співзасновниця благодійного фонду SaveArtUA.
Де взяти грошей
«Наступного року Міністерство культури та інформаційної політики України очікує близько 250 млн грн надходжень від ліцензій на ігровий бізнес. Гроші спрямують на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини», — заявив т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв на міжнародному форумі «Реставрація та відновлення культурної спадщини України після великої війни». Захід 5 грудня організували Мінкультури та Всеукраїнська асоціація охорони культурної спадщини спільно з Міжнародною радою з охорони пам’яток та історичних місць ICOMOS (Париж, Франція).
Загалом, на форумі обговорювали стратегію збереження й відновлення зруйнованих ворогом пам’яток та історико-культурних об’єктів. Через негативний вплив погодних умов та інші чинники українські церкви, пам’ятники, музеї, бібліотеки, театри й філармонії продовжують руйнуватися. За словами голови Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини Олександра Никоряка, їхнє збереження — питання національної безпеки, адже ворог намагається знищити культурний код українців. Тому найпершими треба відновлювати пам’ятки національного значення. Робити це коштом репарацій.
На думку Ганни Гаврилів, засновниці ініціативи «Спадщина.UA», один зі способів ефективно залучати фінансові ресурси на відбудову об’єктів культури — масово оголошувати аукціони на оренду та приватизацію історичних споруд. Пам’яткоохоронці, культурний менеджмент і бізнес мають співпрацювати, щоб максимальна кількість історичних споруд стала інвестиційно привабливою.
«При цьому сучасну нормативну базу, що регулює виконання робіт на пошкоджених пам’ятках під час війни, необхідно вдосконалювати. Також необхідно вже зараз розробляти універсальні механізми проведення реставраційних та відновлювальних робіт після війни», — наголошує кандидат історичних наук Федір Стоянов.