28 червня американське Міністерство юстиції оголосило про затримання десяти осіб, підозрюваних у шпигунстві на користь Росії (ще одного члена групи знайшли на Кіпрі). Перші судові слухання вже відбулися, й усім затриманим було відмовлено у звільненні під заставу. Дев’ятьом із них також пред’явлено звинувачення у відмиванні грошей. Новина стала справжнім сюрпризом, адже лише за чотири дні до того закінчився візит до США російського президента Дмітрія Мєдвєдєва, що мав стати ще одним свідченням покращення відносин між двома країнами. Натомість політика «перезавантаження» зазнала відчутного удару.
Судячи з офіційних даних, скандал дуже нагадує шпигунську історію часів холодної війни. Підозрюваних підготувала російська Служба зовнішньої розвідки, що спрямувала їх у США для проникнення в політичні кола. Агенти, зокрема, збирали інформацію про те, як сприймають у Вашингтоні зовнішню політику Росії, та про іранську ядерну програму. У своїй діяльності вони використовували як надсучасні комп’ютерні технології, так і класичні методи, як-от зустрічі у парках та закопування грошей. Останнє, а також той факт, що дехто з підозрюваних жив у США під чужими іменами ще з початку 1990-х, наштовхує на думку, що агенти цілком могли бути пов’язані з російською мафією.
Користуючись «відлигою» у відносинах із Вашингтоном, Кремль останнім часом активізував діяльність своїх спецслужб на Заході. Так, нещодавно міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр у своїй доповіді про охорону Конституції ФРН повідомив, що промислове шпигунство, здійснюване державними органами Росії та Китаю або за їхньої підтримки, становить для Німеччини більшу небезпеку, ніж ісламський тероризм та діяльність праворадикальних або лівоекстремістських організацій. Але найвільніше російські спецслужби почуваються у постсоціалістичних країнах.
Минулого тижня чеська контррозвідка BIS заявила, що в країні зросла активність російських шпигунів, увага яких передусім спрямована на енергетичний сектор, зокрема ядерну енергетику (російський Атомстройекспорт змагається за право участі в добудові двох енергоблоків на АЕС «Темелін»). BIS зауважує, що російські спецслужби особливо активізувалися в Чехії після оголошення планів розміщення в країні елементів американської системи ПРО, але навіть після їх скасування інтенсивність роботи у країні російських агентів не знижується. Росіяни явно працюють на перспективу, адже особливу увагу приділяють проникненню до інтелектуальних кіл країни – як нинішніх, так і перспективних.
Отже, затримання російських шпигунів у США може свідчити про те, що західні спецслужби нарешті схаменулися й почали протидіяти росіянам. Наскільки адміністрація Барака Обами готова відійти від політики «перезавантаження» і кинути виклик амбіціям Кремля, стане зрозуміло вже 2–3 липня, коли Україну відвідає державний секретар США Гілларі Клінтон.