Обіцянки економічних санкцій та надати зброю Україні. Що сталося за три дні після ультиматуму Росії Заходу

Політика
20 Грудня 2021, 12:58

Міністерство закордонних справ Росії 17 грудня опублікувало проєкт договору про так звані "гарантії безпеки", які Владімір Путін вимагає від НАТО, і які Москва передала Вашингтону. В одному з пунктів Росія пропонує країнам НАТО взяти на себе зобов'язання, що "виключають подальше розширення НАТО, у тому числі приєднання України, а також інших держав". Крім того, Росія пропонує відмовитись "від ведення будь-якої військової діяльності на території України, а також інших держав Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії".

Тиждень зібрав реакції західних політиків на ультиматум Путіна до НАТО.

США

За словами високопоставленого американського чиновника, США має близько чотирьох тижнів, щоб запобігти новому вторгненню Росії в Україну.Про це повідомляє CNN.

Коли восени розвідка США побачила ознаки того, що Росія може готувати новий напад на Україну, президент Джо Байден наказав своїй адміністрації швидко діяти. Побоюючись помилок, скоєних у 2014 році, коли США та Європа були захоплені зненацька анексією Криму Росією, Байден наказав своїй команді національної безпеки використати всі можливі інструменти, щоб стримати Путіна.

Варіанти, запропоновані зараз, "будуть непосильними, негайними і спричинять значні втрати для російської економіки та фінансової системи".

НATO

Глава Альянсу Йєнс Столтенберг заявив, що НАТО готові до діалогу з Росією. Втім, не до компромісу щодо майбутніх членів Альянсу.

"Ми не підемо на компроміс щодо права України обирати свій шлях. Ми не підемо на компроміс щодо права НАТО захищати своїх союзників. Ми не будемо йти на компроміс у тому, що НАТО має партнерство з Україною, яке важливе і для нас, і для України", – наголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Литва

Про готовність Литви передати Україні летальну зброю міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас розповів на спільній пресконференції з міністром оборони Німеччини Крістін Ламбрехт, яка прибула до балтійської країни, щоб відвідати солдатів Німеччини, дислокованих на там. Про це повідомляє AFP.

"Я не буду зараз відповідати прямо, це питання багатосторонньої угоди, тому що задіяно декілька держав, не лише донор і одержувач озброєнь, а й виробник та постачальник", – сказав Анушаускас.

Німеччина

Міністр оборони Німеччини сказала, що НАТО обговорить пропозиції Росії щодо діяльності Альянсу на його східному кордоні, але не дозволить Москві диктувати свої "гарантії безпеки". Про повідомляє Reuters.

"Ми маємо задіяти увесь наявний інструментарій. Вже зараз варто "цілитися" санкціями на Путіна і його найближче оточення. Відповідальні  за агресію мають відчути наслідки особисто для себе. Наприклад, щоб вони не могли полетіти до Парижа за покупками на Єлисейських полях", – наголосила міністерка. 

На запитання про потенційне розміщення в Україні німецьких військових для стримування Росії від вторгнення вона відповіла, що зараз в НАТО хочуть діяти через інші важелі тиску.

"Ми повинні поговорити один з одним, що означає обговорення пропозицій, висунутих Росією. Але не може бути, щоб Росія диктувала партнерам по НАТО, як вони повинні поводитися", – сказала Ламбрехт.

Читайте також:"Напруга, яку не вдалося розвіяти" та "діалог глухих". Як західна преса відреагувала на перемовини Байдена і Путіна

Велика Британія

Міністр оборони Британії Бен Воллес зазначив, що у разі потенційної масштабної агресії Росії проти України варіант відправки на підмогу військових країн-членів НАТО дуже малоймовірний. Про це він сказав в інтерв’ю Spectator TV

"Фактом є те, що це не країна-член НАТО, тож дуже малоймовірно, що хтось відправлятиме військових в Україну, щоб протистояти Росії. Нам не варто подавати надії про те, що ми могли б це зробити", – сказав Бен Воллес, вочевидь говорячи і про Британію, і Альянс загалом.

Читайте також: Президентка Єврокомісії закликала Росію визнати себе стороною конфлікту на Донбасі. Що б змінило таке самовизнання і чому це майже неймовірно


Тим часом нагромадження російської військової техніки поблизу українсько-російського кордону триває.

DFRLab відстежувала переміщення російських військових упродовж грудня і виявила, що підрозділи Центрального військового округу (ЦВО) продовжували використовувати залізничні сполучення для переміщення техніки на сотні кілометрів до місць поблизу кордону з Україною. Зовсім нещодавно підрозділи з району Санкт-Петербурга передислокувалися в Курськ, приблизно за 100 кілометрів від кордону з Україною.

Новий військовий табір було виявлено на полігоні на схід від Курська, а 2-а мотострілецька дивізія (МРД) діяла в цьому регіоні, згідно з повідомленням Janes від 9 грудня. На відео з відкритим кодом показано, як потяги з технікою 138-ї та 25-ї мотострілецької бригади (МРБ) 6-ї армії під Санкт-Петербургом рухалися на станцію Отрешково, розташовану за п’ять кілометрів від цього навчального полігону.

Також виявлено переміщення біля кордону з Білоруссю. У листопаді українська розвідка припустила, що Росія перекине елементи з 2-го МРД до Білорусі, щоб тиснути на північний фланг України. Нещодавно опубліковані в соціальних мережах відеозаписи показують рух російських військ на захід до кордону з Білоруссю через село Клетня Брянської області. Однак немає жодних доказів того, що російська військова техніка ввійшла на територію Білорусі у зв’язку з потенційним вторгненням на цьому місці, а також немає правдивих вказівок на те, до якого підрозділу це обладнання належало.

З огляду на велику кількість техніки, що накопичується біля кордону з Україною, та порівняно невеликий розмір відомих таборів, основна теорія стверджує, що існує кілька інших невідкритих невеликих таборів, як-от відкритий у Курську, розкиданих по Курській та Брянській областях.

Позначки: