Об’єднання зусиль стало головним трендом української опозиції на парламентських виборах. Перед початком кампанії спроби затягнути в альянс «Батьківщини», «Фронту змін» та «Свободи» ще й УДАР Віталія Кличка завершилися невдачею – той пішов на вибори цілком окремо. Але що ближче до 28 жовтня, то більш зрозумілим ставало те, що розпорошеність сил у мажоритарній складовій кампанії абсолютно позбавляє опозиції шансу на загальну перемогу.
Незадовго до часу Ч, 16 жовтня, останньої дати зняття кандидатів, об’єднавчі процеси між ударівцями та об’єднаними знову активізувалися, хоча йшли дуже обережно. Жодна зі сторін явно не хотіла добровільно капітулювати в округах на останньому етапі кампанії, в яку було вкладено чимало часу і зусиль. Як наслідок, соціологічні опитування, які і мали стати основою для відбору кандидатів «на виліт», було замовлено в останній момент, проводилися вони нашвидкуруч і явно у недостатньому масштабі.
Зі сторони процес об’єднання нагадував обмін полоненими – кожна зі сторін робила маленький крок назустріч і чекала на такий же маленький крок від партнерів.
За два дні до дедлайну УДАР вирішив перехопити ініціативу – і самовільно оприлюднив дані соцопитувань у 34 округах та в односторонньому порядку зняв 26 своїх мажоритарників. Від «Батьківщини» кличківці вимагали поступитися місцями у 22 заздалегідь визначених округах. Об’єднана опозиція, яку УДАР поставив у завідомо програшну ситуацію, такого ультиматуму не сприйняла.
Читайте також: Кличко поставив Яценюка перед вибором (ДОКУМЕНТИ)
Особливо нервово відреагували окремі мажоритарники, які звинуватили УДАР у провокації та фальшуванні даних соцопитувань, а самі пообіцяли у жодному випадку не зніматися з виборів.
Найбільш напружена ситуація виникла у київських округах, де кличківці зняли двох своїх кандидатів, а від об’єднаних вимагали зняти аж сімох. Двоє з кандидатів від ОО по Києву, Ксенія Ляпіна та Олександр Бригинець, чиїх «голів» вимагали кличківці, особисто з’явилися на понеділковий з’їзд «Батьківщини», щоб відстояти свої інтереси.
Там їм були не надто раді, і навіть спочатку не хотіли пускати на з’їзд, мотивуючи це тим, що участь у ньому беруть лише делегати від областей та чинні нардепи від «Батьківщини».
Насправді ж протягом неділі, ночі з неділі на понеділок та понеділковим ранком майже без перерви тривали консультації серед керівництва Об’єднаної опозиції щодо остаточного переліку знятих кандидатів. Лідери об’єднаних, Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк та Микола Мартиненко, вочевидь, зрозуміли небезпеку від винятково кулуарного порядку відбору кандидатур і, щоб запобігти можливому відкритому бунту (про таку можливість Тиждень.uaпопереджав ще в суботу), вирішили провести-таки переговори з керівниками обласних виборчих штабів, через що початок з’їзду зсунувся майже на дві години.
Обласні функціонери по мірі сил чинили спротив «генеральній лінії», кожен з них намагався відстояти кандидатів по своїй області – як зауважив після з’їзду один з бютівских нардепів, на штабістів вдалося вплинути «методом активного переконання». Зрештою, хоч і не одноголосно, але з’їзд «Батьківщини» відкликав 27 кандидатів-мажоритарників.
Читайте також: Що стояло за рішенням УДАРу про зняття кандидатів
Лише восьмеро з них значаться у «списку 22», яких вимагали зняти кличківці, а по решті 19 округів, де об’єднані зняли своїх людей, УДАР взагалі не висував жодних вимог. Ще більше дивує те, що відібрані кандидатури майже ніяк не корелюються з даними соціологічних опитувань.
З 16 округів, де представники ОО мають нижчий порівняно з ударівцями рейтинг, вони поступилися лише у чотирьох. До речі, партія Кличка вчинила аналогічним чином – з 18 округів, де ударів ці поступаються об’єднаним, вони звільнили лише шість. Таким чином, задекларованому критерію – слабший опозиціонер звільняє дорогу для сильнішого – відповідають лише 10 з 53 округів, які зачепив «об’єднавчий» процес.
Але стверджувати, що завдяки цим переговорам опозиція гарантувала собі 10 додаткових багнетів у парламенті, не можна. Десь представники влади мають такий рейтинг, що навіть арифметичне складання голосів кандидатів від ОО та УДАРу не може його перекрити – така ситуація склалася, наприклад, у 122 окрузі на Львівщині, де перемогу вже гарантував собі давній соратник Віктора Медведчука Тарас Козак, або у 160 окрузі на Сумщині, де з великим відривом лідирує регіонал Микола Нога, тож взаємні поступки опозиціонерів у цих округах ні на що не вплинуть.
Чимало запитань викликає і надана опозиціонерами соціологія. Як вже зазначалося, опитування проводились нашвидкуруч, що не могло не вплинути на їхню якість. В окремих округах різниця між даними опитувань, проведених різними компаніями, сягає до 25% по одному кандидату. В таких випадках опозиціонери рахували «середню температуру по палаті», що є, м’яко кажучи, некоректним. У деяких округах через брак часу було опитано всього двісті респондентів – таким чином похибка у них має перевищувати 10%, а за цієї умови соцопитування взагалі втрачає сенс як таке.
Однак схоже, що на дані соцопитувань ніхто не планував звертати увагу від самого початку. Як розповіли джерела в об’єднаній опозицій, відбір відбувався за принципом «викреслюємо, кого не шкода» – тож не дивно, що значна частина знятих кандидатів балотувалася по східним регіонам України, де апріорі не мала реальних шансів на перемогу. Загальна ж кількість знятих кандидатур штучно підганялася під нав’язану керівництвом ОО цифру 26.
Читайте також: Рейтинг кандидатів-мажоритарників (дані соцопитувань)
Таким чином, головне завдання об’єднавчого процесу – уникнути розпорошення голосів опозиційного електорату, виконано, фактично, не було. Натомість цей процес може стати приводом для відкритої війни між УДАРом та ОО в час, що залишився до виборів.
Передчуваючи невдоволення партнерів прийнятими рішеннями (наприклад, з семи київських округів, де УДАР вимагав від об’єднаних зняти своїх кандидатів, ті поступилися лише в одному), Яценюк з Турчиновим вирішили піти в контрнаступ та відкрити другий фронт, запропонувавши Кличку підписати угоду про створення коаліції в майбутньому парламенті (в неділю таку угоду з ОО вже погодилася підписати «Свобода»).
В штабі УДАРу заявили, що про коаліцію може буде говорити лише після проведення виборів, натомість звинуватили партнерів у зриві домовленостей щодо мажоритарних округів.
З обіду понеділка по цей час тональність заяв ОО та УДАРу ставала дедалі гострішою. Кличківці звинуватили партнерів у «вузькопартійних міркуваннях» та шулерстві, ті відповіли, що «партнери по переговорах зникають з радарів у самий відповідальний момент».
Очевидно, що взаємна боротьба УДАРу та ОО за час, що залишився до виборів, принесе опозиції значно більше шкоди, ніж буде користі від кількох узгоджених прохідних кандидатів у мажоритарних округах. Опозиціонери на цих виборах неначе підтвердили відому приказку про демократів і розстріл: українські демократи об’єднуються за п’ять хвилин до розстрілу.
