Понад 20 із них втратили життя під час висвітлення подій «Арабської весни».
Ще понад 100 журналістів зазнали нападів, залякувань, арештів та поранень у країнах цього регіону: Єгипті, Лівії, Сирії, Тунісі та Ємені.
Судячи зі звіту РЕС, найбільше журналістів загинули у Мексиці. Впродовж року тут загинуло 12 журналістів, проте насправді ця цифра може бути значно більшою. У Мексиці, охопленій війною між наркомафією й урядовими військами, а також між різними мафіозними кланами, журналісти часто просто зникають безвісти.
У Пакистані загинуло 11 представників мас–медіа, більшість із яких працювали поблизу кордону з Афганістаном. У Лівії та Іраку, які поділили третю сходинку, вбито по 7 журналістів.
Також до списку найбільш небезпечних для репортерської праці країн увійшли Філіппіни, Бразилія, Гондурас (по 6 загиблих), Ємен (5) та Сомалі (4). Троє – загинуло в Росії (це стільки ж, скільки в Афганістані, Єгипті, Індії та Перу). В Україні РЕС зафіксувала загибель одного журналіста.
Як наголошують експерти організації, дві третини загиблих журналістів було вбито цілеспрямовано. Інші загинули під час розгону демонстрацій, у ході боїв, унаслідок вибуху мін, терактів тощо.
Порівняно з 2010 роком, впродовж якого у світі загинуло 105 журналістів, ситуація майже не змінилася.
Нагадаємо, у вересні Міжнародний інститут преси повідомив, що у 2011 році у всьому світі загинули 82 журналіста.