Партія регіонів наполягає на проведенні виборів до місцевих органів влади вже восени, називаючи найімовірнішою датою 31 жовтня. Згідно з Конституцією, нагадаємо, місцеву владу мали б обирати вже 30 травня, але 16 лютого щойно створена на той час парламентська коаліція 250 голосами ці вибори скасувала. Вочевидь, нині, завершивши формування виконавчої владної вертикалі, влада відчула, що готова до виборів на місцях, і розраховує на прийнятний для неї результат.
ПР має намір провести вибори одночасно для місцевих рад усіх рівнів і за новими правилами. Депутатів сільських та селищних рад регіонали хочуть обирати за мажоритарною системою, депутатів обласних, районних, міських рад, депутатів районних рад у містах, а також депутатів до парламенту Криму та рад міст Києва та Севастополя – за змішаною, мажоритарно-пропорційною. Для політичних сил, які змагатимуться за присутність у місцевих радах за партійними списками, ПР також готує сюрприз – заборону створювати партійні блоки. Схоже, відповідні законодавчі зміни вже найближчим часом буде подано на розгляд парламенту.
Заборона партійних блоків має, з одного боку, розпорошити опозиційні сили, з іншого – вдарити по регіональних іменних блоках.
Має раптовий поспіх партії влади й інші пояснення. «Владі набагато вигідніше провести вибори восени, ніж наступного року, коли соціально-економічна ситуація в країні дедалі погіршуватиметься і влада втрачатиме підтримку», – вважає Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій.
Те, що ПР за бажання проведе вибори восени, не викликає сумнівів ані в аналітиків, ані в парламентаріїв. Зібрати 226 голосів для ухвалення закону про мажоритарку регіонали зможуть, незважаючи на неприйняття цієї ідеї комуністами, яким із мажоритаркою доступу до влади на місцях не бачити. Не стане на заваді й позиція Володимира Литвина (проводити місцеві вибори не раніше ніж навесні наступного року), як і категоричний спротив опозиційних НУ–НС і БЮТ. Вочевидь, голоси, яких не вистачатиме, регіонали вже за традицією збиратимуть «тушками».
Інше питання, чи будуть вибори за такою схемою легітимними.
«Проведення всіх виборів одночасно неконституційне. Є рішення Конституційного Суду щодо селищних і міських голів – обиратись одночасно вони не можуть, бо термін повноважень відраховується від моменту, коли набула повноважень та чи інша рада. А повноважень ради та їхні голови набували в різні терміни», – наголошує експерт із виборчого права Андрій Гусак. Виходить, треба знову звертатися до Конституційного Суду за роз’ясненням щодо можливості одночасних місцевих виборів. А потім затверджувати конституційні зміни 300 голосами народних депутатів. Або принаймні почекати вердикту КС щодо попередньої ініціативи парламенту – внесення відповідних змін до Конституції і проведення одночасних виборів у березні 2011 року. Але чекати ПР невигідно.
Висновок від КС має надійти не раніше ніж 15 червня. «Потім регіонали провалять голосування за зміни до Конституції, які дозволили б провести вибори навесні 2011-го, потім парламент піде на канікули, а коли повернеться, вже й жовтень буде, і вони швидко організують вибори», – прогнозує народний депутат, член Комітету з регіонального розвитку та місцевого самоврядування Ольга Бондар. Якщо такі махінації виявляться успішними, буде створено небезпечний прецедент – далі гратимуться уже з датами наступних парламентських, а потім і президентських виборів.
Однак деякі аналітики все ж не вважають цілковиту й остаточну перемогу регіоналів невідворотною. «Йдучи на вибори восени, влада хоче виграти їх так само, як зараз виграє всі корпоративні чи економічні конфлікти, – зазначає директор політичних програм Центру політичних досліджень «Пента» Ігор Попов. – Так само, як вона зараз переграє своїх опонентів у господарчих чи інших питаннях. Влада сподівається виграти вибори адміністративними методами… Але до осені виборці ще житимуть із враженням, що вони ще можуть щось вирішувати. Адміністративний ресурс до осені ще не буде готовий, щоб гарантувати правильні для чинної влади результати».
Можуть регіонали програти і битву за Київ. Вагомі шанси виграти столичні вибори зберігає Юлія Тимошенко, серйозну конкуренцію якій із провладних кандидатів зможе скласти хіба що віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Проте експерти прогнозують, що Тігіпко, перемігши на місцевих виборах, стане менш лояльним до чинної влади.