«Дуже умовно, цей закон охоплює десь третину корупційних ризиків. Можливо відсотків 40, але далеко не найбільшу частину», – заявив експерт.
За його словами, цей закон робить потенційний запобіжник лише по деяких напрямах корупційних ризиків. Перш за все, це стосується діяльності чиновників: прибутки, відмивання грошей і т.д.
«А є так звана побутова корупція, яка не пов’язана із якимись офіційними процедурами», – пояснює Фесенко.
Експерт зазначив, що один з найбільш поширених механізмів додаткових і по-суті корупційних доходів не пов’язаний з махінаціями чи перекиданням доходів на членів родини чиновника.
«Все може бути майже законно. Простий приклад: людина може очолювати дуже серйозну держустанову, а контракт на інформаційні послуги може замовити фірмі, яка належить дружині або комусь з родичів. Формально це не порушення закону, але по суті, це конфлікт інтересів», – заявив Фесенко.
«На жаль, наше законодавсто повною мірою такий конфлікт інтересів не регулює або просто на них не звертають уваги», – додав він.
За його словами, питання боротьби і протидії корупції пов’язане не лише із правовим регулюванням, це і боротьба з елітною корупцією, для чого потрібна політична воля.
«Крім того, потрібна потужна дерегуляція, коли зменшується сама сфера державного втручання в бізнес, або надання держпослуг», – зазначив Фесенко.
«І взагалі, не треба думати, що ухвалили такий закон (навіть якщо він буде працювати), – і все буде гаразд, не буде у нас корупції», – заявив експерт.
Він вважає, що новий антикорупційний закон не здійснить революцію у боротьбі з корупцією. Більше того, експерт не впевнений, що новий закон працюватиме в повному обсязі.
Нагадаємо, 7 квітня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні».