До свого дня народження депутат Луганської міськради Медяник безкоштовно роздавав нехитрі пайки з сиром, ковбасою, буханкою хліба та пляшкою горілки, щоб пенсіонери випили на його здоров'я і мали привіт згадати "благодійника" незлим тихим словом.
Робив він це, до речі, у відкритому ним же соціальному магазині "Продторг "Радянський". За аналогією до назви продторга Медяник і вибудовує свою політичну кар'єру, кидаючи електорату об'їдки з царського столу і тихенько сподіваючись, що як і за совка, люди будуть поменше висовуватися і їсти саме те, що дають. А вони їдять.
До того ж депутат веде облік клієнтів свого магазину – покупців реєструють, причому для цього треба пред'явити документи. А вже коли зареєструєшся, то життя стає малиною – хочеш, стій у чергах до непритомності за рушником і паскою, хочеш пий горілку, заїдаючи хлібом, який видають у вигляді соціальної допомоги. Це ж до чого треба довести електорат, щоб хліб перейшов у категорію гуманітарки?
Одним словом, свята людина, не дарма ж Мединяк має цілі два ордени "Святого Рівноапостольного Князя Володимира". А ще з 2002 він вже встиг побувати і в НСНУ, і в КПУ, а тепер збирається приєднатися до Партії Регіонів. Тому що послідновний. Крім того, ну не може ж людина з Бентлі і друзями накшталт молодшого Ландіка, залишатися у компартії? Тут однозначно треба переходити до лав "справжньої еліти".
